斥

Первісно фоносемантична сполука.

Стара форма: 㡿 (廣 + 屰)

廣 (집 엄) - семантичний компонент, що означає "простір, широка територія", вказує на відкритий або розширений простір.

屰 (거스를 역) - фонетичний компонент, що забезпечує звук chi̯ek і означає протиставлення або зворотний рух.

Пізніше розвинулася графічна форма:

㡿 → 厈 → 斥.

У канцелярському (隸書) та звичайному (楷書) письмі верхній елемент спростився до 斤 (도끼 근), схожого на штрихи, хоча за значенням він не пов'язаний з сокирою.

Маленька крапка праворуч спочатку представляла фонетичну частину, похідну від 屰.

Так, 斥 спочатку означав "відштовхувати в бік відкритого простору", а потім став означати "відштовхувати, відкидати".

У Шовень цзєцзи (說文解字):

「斥，水之濱也。从斤，尺聲。」

"斥 означає берег води; складається з 斤 зі звуком 尺".

У тексті ієрогліф інтерпретується як пов'язане з межами та краями - пізніше розширений до соціального чи морального відштовхування.

Семантична еволюція:

Топографічне (первісне): берегова межа, рівний берег.

Фізична дія: відштовхувати, відганяти.

Моральне / риторичне: відкидати, засуджувати.

Абстрактне: відштовхувати, виключати, протидіяти.

Ця прогресія паралельна багатьом дієсловам руху в китайській мові, які розширили своє значення від фізичного до соціального.

斥和 (척화) - відкидати мир; чинити опір компромісу (використовувалося в історії Чосон)

排斥 (배척) - виключати, піддавати остракізму

斥候 (척후) - розвідник, розвідка (дослівно "пильнувати")

斥責 (척책) - докоряти, суворо лаяти

斥退 (척퇴) - звільнити або вигнати

斥力 (척력) - відштовхувальна сила (у фізиці)

斥地 (척지) - край води, берег річки (давнє значення)

Книга документів (書經 - 大禹謨):

「斥山浚川。」

"Він відсунув гори і поглибив річки" - тут 斥 передає значення "розчищати або відкривати".

Його значення розширилося від фізичного "відігнати" до морального і риторичного "відкинути, засудити або вигнати".

Цзо Чжуань (左傳 - 僖公二十四年):

「君子不斥言。」

"Шляхетна людина не відкидає слів (без розгляду)" - вживається в моральному сенсі, означає "різко відкинути або відправити у відставку".

Хань Фейцзи (韓非子 - 難一):

「斥其所惡，而納其所好。」

"Він відкидає те, що ненавидить, і приймає те, що любить".

Як у класичному, так і в сучасному використанні 斥 втілює ідею опору вторгненню, проведення чітких меж і відстоювання відмінностей - чи то в географії, чи то в етиці, чи то в мові.