慟

Фоносемантична сполука, що складається з:

心 (серце) - семантичний компонент, що вказує на емоцію

動 (рухати) - фонетичний компонент, що дає звук "통 / tòng"

Поєднання вказує на серце, яке настільки вражене, що воно "рухається" або несамовито ворушиться, передаючи непереборну скорботу.

비통 (悲慟) - глибоке горе

통곡 (慟哭) - гіркий плач; голосіння

통탄 (慟歎) - гіркий плач

慟 не використовується для вираження повсякденного смутку. Зазвичай він з'являється в офіційному, літературному або елегійному контекстах і описує емоції, що не піддаються стримуванню.

Часто використовується для опису колективного горя, такого як національна трагедія або смерть великої постаті.

На відміну від смутку (悲) або печалі (哀), 慟 підкреслює інтенсивність - горе, яке неможливо стримати.

Споріднені ієрогліфи:

悲 - печаль; смуток

哀 - жалоба; жаль

哭 - плакати

慘 - нещасний; трагічний

憂 - турбуватися; страждати

Серед них 慟 позначає найсильнішу емоційну інтенсивність.

Класичні цитати:

《後漢書》 (Книга пізньої династії Хань)

「聞之者莫不悲慟」

"Всі, хто це почув, не могли не засмутитися."

《文選-哀詔》 (Веньсюань, Антологія літератури)

「舉朝哀慟」

"Весь двір був занурений у жалобу".

Буддійські тексти

「生死別離，令人悲慟」

"Розлука з народженням і смертю спричиняє глибоку скорботу".