慰

Фоносемантична сполука, що складається з:

心 (마음 심) - семантичний компонент, що представляє серце та емоції.

尉 (벼슬 위) - фонетичний компонент, що забезпечує звук wi та означає стабільність, стриманість або умиротворення.

Разом вони зображують "заспокоєння або заспокоєння серця", символізуючи комфорт, який відновлює емоційну рівновагу та внутрішній спокій.

安慰 (안위) - втішати; розраджувати; заспокоювати

慰勞 (위로) - втішати і підбадьорювати; визнавати чиїсь зусилля

慰問 (위문) - висловлювати співчуття; відвідувати і втішати

慰籍 (위적) - розрада; емоційне полегшення

慰藉 (위자) - розрада; заспокійливий комфорт

慰靈 (위령) - втішати душі померлих; поминальна жертва

慰撫 (위무) - заспокоювати і втихомирювати (особливо в управлінні або військовій справі)

慰安 (위안) - душевний спокій; заспокоєння

慰留 (위류) - переконувати когось залишитися; заспокоювати, щоб залишитися

У давньокитайській мові 慰 спочатку описував відчуття заспокоєння або умиротворення, особливо після стресу.

Пізніше значення змістилося в бік активного надання комфорту іншим - емоційної, моральної чи церемоніальної розради.

У конфуціанській етиці 慰 став ключовим поняттям у соціальних і сімейних відносинах - обов'язок втішати батьків, правителів або друзів під час скрути - акт 仁 (доброзичливості) та 孝 (синівської шанобливості).

「以言慰人，仁之施也。」

"Втішати інших словами - це вираз доброзичливості".

Під час війни або жалоби 慰 використовували у таких фразах, як 慰問軍士 (위문군사) - відвідувати і втішати солдатів - і 慰靈祭 (위령제) - поминальні обряди за померлими.

Ці значення все ще зберігаються в сучасному вжитку, включаючи 위문 (慰問) і 위안 (慰安).

Більш давнє значення "мирний, затишний або невимушений" з'являється в ранніх текстах, таких як Книга пісень (詩經), де воно описує спокійне, задоволене серце.

慰 символізує емоційне зцілення через емпатію.

Це м'яка сила розуміння і співчуття, яка заспокоює внутрішній неспокій і відновлює душевну рівновагу.

Якщо покарання (懲) виправляє через дисципліну, то 慰 зцілює через тепло і турботу - обидва слугують моральному відновленню у взаємодоповнюючий спосіб.

「慰人之心，勝於金玉之贈。」

"Втішити серце іншого вартує більше, ніж подарунки із золота та нефриту".

Таким чином, це означає акт принесення миру через доброту - розраду, яка не стирає смуток, а розділяє і полегшує його.

慰 вчить цінності сили співчуття - тихої здатності піднімати інших своєю присутністю та розумінням.

Справжня розрада полягає не в словах, а в щирості серця.

「慰之以誠，心自安。」

"Коли розрада дається зі щирістю, серця знаходять мир".

Таким чином, 慰 виступає як ієрогліф зцілення, емпатії та спокою - нагадування про те, що м'якість, вкорінена в щирості, може відновити гармонію там, де колись оселився біль.