惟

Фоно-семантична сполука:

心 (душа / серце) - семантичний компонент

隹 (추) - фонетичний компонент

Наявність 心 вказує на розумову або пізнавальну діяльність, тоді як 隹 забезпечує вимову (ю).

Спочатку ієрогліф передавав ідею спрямування розуму на щось, отже, ретельно обмірковувати, розмірковувати. З цього основного значення пізніше розвинулося абстрактне граматичне використання.

惟一 (유일) - тільки; єдиний; унікальний

惟獨 (유독) - тільки; особливо

惟心 (유심) - розумовий фокус; намір розуму

惟念 (유념) - мати на увазі; брати до уваги

惟恐 (유공) - побоюючись того (літературний)

惟 є взаємозамінним ієрогліфом з 唯.

惟 / 唯 можуть означати: тільки, лише.

У багатьох класичних текстах вони використовуються як взаємозамінні:

惟 має тенденцію з'являтися в більш формальних або архаїчних контекстах;

唯 стає домінуючим у пізнішому та народному вживанні.

У сучасній китайській мові його граматичну роль значною мірою замінили: 只, 唯, 仅.

В японській мові 惟 найчастіше з'являється в:

- особистих іменах

- буддійській лексиці

- класичних або літературних текстах

У класичній китайській мові 惟 може функціонувати як:

- дієслово: думати, розглядати

- прислівник: тільки, лише

- частка на початку речення, часто перекладається вільно: тепер, дійсно, це те, що..., або іноді залишається без перекладу.

Приклад: 惟我獨尊 - "Я один гідний честі".

Класичні цитати:

У класичній літературі 惟 часто з'являється на початку речення, функціонуючи як підсилювальна або пояснювальна частка.

《書經》 (Книга документів)

「惟天明命。」

"Лише Небеса чітко визначають свій мандат".

《論語》 (Аналекти)

「惟仁者能好人，能惡人。」

"Тільки доброзичлива людина може по-справжньому любити і по-справжньому ненавидіти інших".

《詩經》 (Книга пісень)

「惟其有之。」

"Це тільки тому, що він володіє нею."

𢛧 - давній варіант, де 心 з'являється під 隹