顯

Сучасна форма включає в себе:

頁 (머리 혈) - голова, обличчя, семантичний елемент (ясність, присутність, впізнавання)

日 (해 일) - сонце, яскравість,семантичний, світлення, ясність

⿱一絲 (초문 з 聯) - давній компонент, який зараз трансформувався та спростився у статутному письмі кайшу.

Спочатку ієрогліф зображував сяйво, що осяває голову/обличчя, що означало:

- "робити речі яскравими та ясними; виявляти"

- "ясність, що досягає розуму/духу".

У корейській мові 顯(현) з'являється переважно у формальних, академічних, філософських, історичних та технічних сполуках, що стосуються прояву, ясності та відображення.

Ясність / очевидність:

顯著 (현저) - 두드러짐; визначний; видатний

顯明 (현명) - 밝고 분명함; ясний; чіткий

顯然 (현연) - 아주 분명함; явний; очевидний

Поява / прояв:

顯現 (현현) - 나타나다; проявляти, виявляти (особливо метафізичне)

顯化 (현화) - 드러나는 변화; прояв

顯影 (현영) - 사진 현상; проявлення фотографії

Відображення / видимість:

顯示 (현시) - 보여 줌; відображати; показувати

顯露 (현로) - 드러냄; виявляти; виставляти

顯揚 (현양) - 널리 드러내다; робити відомим; сприяти

Почесний / родовий:

顯祖 (현조) - 선조를 존칭하는 말; шанований предок

顯考 (현고) - 돌아가신 아버지의 존칭; покійний батько (шанобливе)

顯妣 (현비) - 고모친의 존칭; покійна мати (почесне найменування)

Філософське розрізнення 顯 та 現:

顯 - концептуальний, метафізичний, моральний, інтелектуальний прояв

現 - фізичний вигляд, видима присутність

Таким чином:

顯然 - "очевидно, ясно"

現象 - "явище; фізичний прояв"

В обрядах предків 顯 використовується як префікс, що вказує на шанобливість.

Класичні цитати:

《書經-泰誓上》 (Книга документів)

「天命靡常，惟德是輔。顯克艱難。」

"Мандат Неба не залишається незмінним; лише чеснота допомагає йому. Ясність (顯) долає труднощі" - 顯 = видатний, явний.

《詩經-大雅-文王》 (Книга пісень)

「文王陟降，在帝左右，顯允昊天。」

"Король Вень піднімається і спускається поруч з Верховним Імператором, славний і правдивий перед Великими Небесами" - 顯 = славний, славний.

《孟子-公孫丑上》 (Мен-цзи)

「君子所以動天地者，非聲色之顯也。」

"Те, що рухає Небо і Землю у шляхетній людині, не є зовнішнім проявом (顯) звуку і кольору" - 顯 = помітний, зовні проявлений.

《荀子-儒效》 (Сюнь-цзи)

「明於理者，不顯於辭。」

"Той, хто розуміє принципи, не виражає їх словами" - 顯 = робити помітним/показовим.

《後漢書-張衡傳》 (Книга пізньої династії Хань)

「文章煥顯。」

"Його твори сяяли блиском".

Приклади показують, що 顯 включає в себе значення ясності, одкровення, слави, блиску і відмінності.

㬎 не є окремим фонетичним компонентом історично. Це скорочена або варіативна форма 顯, а не самостійна основа.

Його схожість з компонентами 濕 (та іншими ієрогліфами) є випадковою.