願

Фоносемантична сполука:

頁 (голова, розум, думка) - семантичний, вказує на розум або розумовий намір.

原 (рівнина, джерело, юань) - фонетичний, що забезпечує звучання.

Таким чином, ієрогліф спочатку зображував думку, що виникає в серці, передаючи ідею щирого наміру або сердечного бажання.

願望 (원망) - бажання, прагнення

祈願 (기원) - молитися або давати обітницю

悲願 (비원) - благородна обітниця; співчутливе побажання (особливо в буддизмі)

宿願 (숙원) - давнє бажання або прагнення

自願 (자원) - добровільно, з власної волі

У буддійських текстах 願 часто передає глибоку духовну обітницю, як у 發願 ("дати обітницю") та 大願 ("велика обітниця") - щирий намір врятувати всіх істот.

У східноазійській філософії та релігії 願 означає більше, ніж особисте бажання - це обітниця, що поєднує в собі доброчесність і співчуття.

У буддизмі Махаяни Чотири великі обітниці (四弘誓願) виражають найвищу альтруїстичну волю допомагати всім живим істотам.

У конфуціанському контексті 願 втілює моральну волю діяти відповідно до своїх ідеалів.