飢

Фоносемантична сполука:

食 ("їжа, їсти") - забезпечує семантичний елемент;

几 (gi, "стіл, табурет") - забезпечує фонетичний елемент.

Загальні сполуки:

飢渴 (기갈) - голод і спрага;

飢飡 (기찬) - мізерна їжа, погана їжа;

饑饉 (기근) - голод, нестача (правильніше з 饑).

Часто вживається метафорично для позначення позбавлення, потреби чи бажання.

У сучасній китайській мові ця різниця здебільшого втрачена; 饑 іноді розглядається як "традиційна форма", тоді як 飢 функціонує як її спрощений аналог.

Корейські та японські тексти також часто змішують їх.

飢 також пишеться як 𩚮, 𩚚.

饑 пишеться як 𩜆, 𩚮.

Відмінність від 饑:

飢 (первісне значення): "голодний, голодуючий".

饑 (первісне значення): "голод, неврожай".

У середньокитайській фонології (Танюнь, Цзіюнь) вони мали дещо різні написання та тони фаньціє. З часом вони злилися у вимові, що призвело до плутанини та взаємозамінності.

Класичні джерела (зі словника Кансі):

飢:

Визначається як "голодний, голодуючий" (餓也).

Цитується в Книзі документів (書-舜典): "Люди страждали від голоду (黎民阻飢)".

В Ерії: "Коли зерно не дозріває, його називають 飢".

Терміни: 一穀不升曰歉, 二穀不升曰飢 - якщо не вродила одна культура, то це 歉; якщо дві культури, то 飢.

Також використовується як назва держави (飢國), яку завоював Сібо, і як прізвище (飢氏).

饑:

Визначення в Шуовень: "Коли зерно не дозріває, його називають 饑".

Вживається спеціально для позначення "голоду".

Альтернативні давні форми: 𩜆, 𩚮.