濕

Орфографічна відмінність (критична):

У стандартах Тайваню ієрогліф 溼 позначається як правильна стандартна форма для значення "мокрий, вологий".

溼 (xí) - вологий; мокрий (стандарт Тайваню)

濕 (xí) - використовується на Тайвані лише у значенні "сире місце".

Ця відмінність явно підтримується Шовень цзєцзи (說文解字):

「濕，坂下溼也。」

"濕 відноситься до низької, вологої землі (溼)".

У цьому поясненні 濕 подається як еквівалент 隰 (болото; низька волога земля), а не як прикметник "вологий".

Оригінальна форма ієрогліфа: 溼

Справжньою оригінальною графікою для "бути мокрим" є 溼, а не 濕.

Форма у написах на ворожильних кістках:

⿰氵⿱一絲 (без 土)

⿱一絲 зображує мокрі шовкові нитки, розвішані на вішалці, яскравий образ вологи.

Водний радикал 氵 був доданий для посилення значення "мокрий".

Пізніші зміни:

У бронзових написах додали семантичний маркер 土.

絲 було спрощено до 𢆶, що дало пізнішу форму 溼.

Таким чином, 溼 - це справжня образотворчо-семантична конструкція, а не фонетична.

Вторинний ієрогліф: 濕

濕 спочатку не означав "мокрий".

Він відносився до назви річки: 濕水 (стародавньої річки в Шаньдуні)

Структура: ⿰氵⿱一絲 + 日

Фонетичне значення: xí

Ієрогліфи, що походять від цієї лінії:

隰 - болото; волога низина

濕 (місце-значення) - сира земля

Лише пізніше 濕 замінив 溼 у загальному вжитку через графічне зближення.

Відмова від традиційного аналізу Шовень цзєцзи:

《說文解字》 аналізує 濕 як:

水 (семантичний)

㬎 (фонетичний)

Однак:

㬎 ніколи не існував як незалежний ієрогліф.

Палеографічні дані показують, що основним елементом є ⿱一絲, а не 㬎.

Схожість з 顯 є чистим збігом.

Тому аналіз Шовень цзєцзи зараз вважається некоректним.

Семантичний розвиток:

- вологість бетону - просочені шовкові нитки (溼)

- сирість навколишнього середовища - мокра земля, болото (隰, 濕)

- загальний прикметник - мокрий, вологий (сучасна конвергенція)

Сучасне вживання здебільшого об'єднало 溼 і 濕 в одну форму, за винятком Тайваню.

습하다 (濕하다) - бути вологим

습기 (濕氣) - волога; вологість

습도 (濕度) - рівень вологості

다습 (多濕) - вологий

저습 (低濕) - низька вологість

Класичне / географічне вживання:

습지 (隰地 / 濕地) - болотиста місцевість; заболочена місцевість

습수 (濕水) - давня назва річки

Споріднені ієрогліфи (волога та водно-болотні угіддя):

溼 - первісний "вологий" ієрогліф

濕 - сире місце; пізніше узагальнення

隰 - болото; низька волога земля

潤 - вологий; 润

漯 - назва річки (паралельне вживання)

Серед них 溼 є справжнім семантичним оригіналом, тоді як 濕 є історично географічним.

溼 (тайванський стандарт), 隰