謠

Фоно-семантична сполука, що складається з:

言 - семантичний компонент, що означає "мова" або "слова";

䍃 - фонетичний компонент, що вказує на вимову (요 / yáo).

Спочатку ієрогліф описував слова, які ритмічно виспівуються або вимовляються, маючи на увазі народні пісні.

Семантичний розвиток:

- пісні або балади, які співають люди;

- народні пісні та дитячі віршики;

- слова, що передаються усно між людьми;

- чутки або неперевірені історії.

Перехід від пісні до чуток стався тому, що обидві ці форми широко розповсюджувалися з вуст в уста.

동요 (童謠) - дитяча пісенька; лічилка

민요 (民謠) - народна пісня

유언비요 (流言蜚謠) - чутка; неправдива чутка

Ці вирази відображають два основних значення: пісня та плітка.

謠 спочатку стосувалося переважно народних пісень, але в сучасній китайській мові частіше зустрічається у значенні "чутка".

Ієрогліф з'являється в багатьох термінах, пов'язаних з традиційною музикою та усними розповідями.

Пов'язані ієрогліфи:

歌 - пісня

謡 - пісня; чутка

言 - мова; слова

語 - мова; мовлення

Ці ієрогліфи пов'язані з мовленням, співом, вербальною комунікацією.