興

興 - це складна ідеограма, що складається з 舁 (여, піднімати разом обома руками) і 同 (동, разом / об'єднаний).

舁 показує дві пари рук (又), що піднімають об'єкт - символізуючи спільні зусилля або піднесення.

同 вказує на єдність і гармонію в дії.

Разом вони представляють багато рук, які піднімають щось в унісон - метафорично це означає піднімати, підносити або виводити на поверхню.

З цього яскравого образу спільного підйому, ієрогліф став означати "розпочати справу", "піднятися" або "знову стати активним".

興起 (흥기) - виникати, підніматися

復興 (부흥) - відроджувати, відновлювати

興奮 (흥분) - хвилювання, збудження

興味 (흥미) - інтерес, цікавість

興旺 (흥왕) - процвітання, розквіт

新興 (신흥) - новий, щойно піднявся, з'явився

У класичних текстах, таких як Книга пісень (詩經) та Книга документів (書經), 興 часто означає пробудження, відродження або відновлення морального порядку.

「興滅國，繼絕世」 - Відроджувати занепалі держави і продовжувати вимерлі лінії. (Мен-цзи)

Слова 興國 ("відроджувати націю") і 復興 ("відновлення") походять від цього раннього використання.

У поезії 興 також означає емоційну іскру або мотив, що надихає на висловлювання - один із трьох елементів поезії (興-比-賦) у "Книзі пісень".

Тут 興 асоціюється з природним образом, який викликає почуття і поетичну думку.

Таким чином, 興 поєднує фізичний підйом і духовне пробудження, представляючи сам момент натхнення.

У сучасних східноазійських мовах 興 зберігає позитивні конотації: життєва сила, активність, відродження, процвітання та ентузіазм.

Він з'являється в таких ідіомах, як:

興致勃勃 (흥치발발) - сповнений ентузіазму.

興亡盛衰 (흥망성쇠) - піднесення та падіння націй.