致

Фоносемантична сполука, що складається з:

至 (이를 지) - семантичний компонент, що означає "прибувати" або "досягати".

攵 (칠 복 / 攴) - семантичний або фонетичний компонент, що означає дію або зусилля.

Спочатку ієрогліф означав "змусити досягти" або "доставити щось до місця призначення".

З цієї основної ідеї виникло значення "доставити" або "присвятити".

У Шовень цзєцзи (說文解字):

「致，送詣也。从至，攵聲。」

"致 означає надсилати або викликати прибуття чогось; складається з 至 ("досягати") і 攵 (вказує на дію)".

Отже, 致 - це, по суті, каузативна форма 至 - "змусити досягти" або "спричинити".

致力 (치력) - докладати зусиль, старанно працювати

致意 (치의) - передавати вітання або повагу

致知 (치지) - розширювати свої знання (велике навчання, 《大學》)

致命 (치명) - присвятити своє життя; фатальний (коли пасивний)

致使 (치사) - викликати, спричиняти

致謝 (치사) - висловлювати подяку

精致 (정치) - витончений, вишуканий (досл. "тонко доведений до завершення")

一致 (일치) - збігатися, бути в згоді

導致 (도치) - призводити до, спричиняти

誘致 (유치) - приваблювати, спокушати

Словник Кансі (康熙字典) записує:

「致，極也、至也。」

"致 означає "досягти максимуму" або "прийти до".

Також розрізняють фізичне досягнення (至) та навмисне досягнення (致):

至 - досягти природним чином.

致 - зробити досяжним, здійснити через волю або дію.

У пізніших китайській та японській мовах 致 також став означати "висловлювати або передавати формально", особливо у ввічливому листуванні (敬致, 謹致).

У класичній та літературній китайській мові 致 має значення доведення чогось до завершення або реалізації - будь то дія, намір або стан.

Він часто використовується у таких виразах, як:

致意 (치의) - передати побажання або привітання

致力 (치력) - докладати зусиль

致知 (치지) - поширювати знання

致命 (치명) - заподіяти смерть; або віддати своє життя за обов'язок

專致 (전치) - цілеспрямована відданість

Таким чином, 致 виражає цілеспрямовану дію або намір - акт "доведення чогось до кінця".

У "Великому навчанні" (大學), 致知 (치지) - "розширювати знання" - є одним із ключових кроків у конфуціанському культивуванні доброчесності:

「致知在格物。」

"Розширювати свої знання означає досліджувати речі".

Тут 致 означає спрямування розуму до повного розуміння, наголошуючи на свідомих зусиллях та усвідомленні.

В інших філософських працях, таких як Мен-цзи (孟子-盡心), він з'являється зі значенням посвяти волі:

「盡心則知性，知性則知天。存心養性，所以事天也。」

"Коли людина повністю застосовує своє серце, вона пізнає свою природу; коли вона пізнає свою природу, вона тим самим пізнає Небо. Зберігати серце і плекати природу - це шлях служіння Небу".

(Контекстна примітка): Мудрець "致力於心" - "докладає зусиль до серця".

У конфуціанській філософії 致 представляє кульмінацію людської інтенційності - акт реалізації принципу (理) через спрямовану волю і розуміння (致知).

У даоських працях, навпаки, надмірне 致 - цілеспрямоване прагнення - може конфліктувати з 無為 (недіянням); отже, 致 може також символізувати межу людських зусиль, перш ніж людина повинна повернутися до природного потоку.

У літературній естетиці 精致 ("вишукано витончений") зберігає цей метафізичний відтінок - краса повністю доведена до досконалості, нічого більше додати.

致 - це фоно-семантична сполука (至 + 攵), що означає "досягати, здійснювати або присвячувати".

Спочатку цей ієрогліф означав "викликати щось", а згодом він став позначати цілеспрямований намір, завершення і вираження - чи то в знанні (致知), чи то в дії (致力), чи то в почутті (致意).

У філософії та літературі він втілює ідеал зусиль, що ведуть до завершення - моменту, коли мета і реалізація зустрічаються.