矜

Фоно-семантична сполука:

矛 (спис) - семантичний компонент

今 (тепер) - фонетичний компонент

Оригінальний образ "зброя, яку обережно тримають у руках", що передбачає:

- обережне поводження

- напружене усвідомлення

- підвищену самосвідомість

З цього конкретного значення розвинулися психологічні значення, пов'язані з гордістю, стриманістю та вразливістю.

У корейській та японській мовах він зустрічається переважно в класичних текстах, ідіомах та академічному письмі.

矜 - літературний ієрогліф високого регістру. У сучасній китайській мові він зберігся переважно у фіксованих сполуках.

Співіснування значень "хвалитися" і "жаліти" відображає класичний світогляд, де підвищена самосвідомість могла схилятися або до гордості, або до співчуття.

Пов'язані значення:

誇 - відкрито хвалитися

驕 - зарозумілий, пихатий

憐 - жаліти, співчувати

Семантичний контраст:

謙 - скромний; покірний

恭 - шанобливий; благоговійний

У ранній літературі 矜 часто описував:

- емоційне напруження

- тендітну гідність

- моральну чутливість

Він може описувати когось, хто гостро усвідомлює власний стан, гордий чи жалюгідний.

Конфуціанські тексти часто критикують 矜, коли воно виглядає як зарозумілість:

《論語》 (Аналекти)

「君子不矜不爭。」

"Шляхетна людина не хвалиться і не сперечається".

Тут 矜 протиставляється смиренності та моральному вихованню.