敢

Традиційно пояснюється як піктографічно-ідеографічний ієрогліф.

У ранніх формах (писемність на ворожильних кістках та бронзових написах) ієрогліф зображує:

- лютого звіра або небезпечний об'єкт (часто інтерпретується як тигр або дикий звір),

- руку або ударне знаряддя (又 / 殳), що вказує на пряму дію проти небезпеки

Це передає ідею сміливого протистояння чомусь небезпечному, що призвело до основного значення "наважитися".

До часу письма печатки (篆書) структура стабілізувалася, але в офіційному письмі (隸書) форма стала змінюватися, що призвело до сучасної форми 敢.

Сучасна форма у спрощених ієрогліфах дещо видозмінює верхній лівий компонент за рахунок більш компактного з'єднання штрихів, але ієрогліф залишається 敢.

敢行 (감행) - наважитися здійснити; сміливо наважитися

敢然 (감연) - рішуче; сміливо (літературне)

勇敢 (용감) - хоробрий; мужній

果敢 (과감) - рішучий; сміливий

敢斷 (감단) - сміливе рішення; рішуче судження

敢死 (감사) - сміливий перед обличчям смерті; безстрашний (літературне)

敢 поєднує в собі фізичну хоробрість і розумову рішучість, на відміну від 勇, який підкреслює лише хоробрість.

У класичній прозі 敢 часто використовується ритуально або ввічливо, особливо перед тим, як ставити запитання або висловлювати думку.

Фраза "감히" у сучасній корейській мові зберігає цей класичний нюанс: сміливість у поєднанні зі смиренням.

Незважаючи на своє сильне значення, 敢 може парадоксальним чином звучати скромно або шанобливо в офіційних контекстах.

Споріднені ієрогліфи:

勇 - хоробрість, мужність

果 - рішучість

猛 - запеклість

剛 - твердість, витривалість

У класичній китайській мові 敢 часто з'являється у ввічливих або шанобливих виразах (敢問, 敢言), де він пом'якшує висловлювання, водночас маючи на увазі сміливість або рішучість.

「敢問路在何方。」

Чи можу я наважитися запитати, де лежить дорога?

《論語》 (Аналекти)

「知其不可而敢為之。」

"Знаючи, що це неможливо, але наважуючись це зробити".

《史記》 (Записи великого історика)

「敢怒而不敢言。」

"Вони наважилися гніватися, але не наважилися говорити".