放

Фоносемантична сполука:

方 (площа, напрямок) - фонетичний елемент;

攴 (бити, діяти) - семантичний елемент, що вказує на дію або виконання.

Разом вони передають акт відпускання або приведення чогось у рух/напрямок.

Семантичний діапазон:

- звільняти, випускати на волю (放出, звільняти; 釋放, визволяти);

- ставити, розміщувати (放下, класти);

- випромінювати, розряджати (放光 - сяяти; 放電 - розряджати електрику);

- дозволяти (放任, дозволяти, нехтувати);

- переносно: потурати, бути нестриманим (放縱, 放蕩).

放學 (방학) - звільнити зі школи, шкільні канікули

放火 (방화) - підпал ("підпалювати")

放送 (방송) - трансляція ("випускати, висилати")

解放 (해방) - звільнення, емансипація

放鬆 (방송/방송, CN) - розслабляти, послаблювати

Тісно пов'язане з ідеєю звільнення (як фізичного, так і абстрактного).

У сучасних східноазійських мовах його сполуки широко використовуються в медіа (放送 - трансляція), дозвіллі та політиці (解放 - визволення).