憶

Спочатку 憶 означав ментальне пригадування або спогад, а тепер виражає акт усвідомлення минулих думок або почуттів, часто з відтінком емоцій або туги.

Фоносемантична сполука, що складається з:

心 (마음 심) - семантичний компонент, що вказує на розум, думку або емоцію.

意 (뜻 의) - фонетичний компонент, що забезпечує як звук yì / eok, так і пов'язане з ним значення сенсу, наміру, думки.

Шовень цзєцзи (說文解字):

「憶，念也。从心，意聲。」

"憶 означає думати або згадувати. Складається з 心 ("серце, розум") та фонетичного 意 ("думка").

Таким чином, 憶 представляє думку, що виникає з серця - емоційно наповнений акт пам'яті.

Це не абстрактний спогад, а спогад, який викликає почуття - емоційний спогад, а не просто пізнання.

記憶 (기억) - пам'ять; спогад; пам'ятати

追憶 (추억) - спогад; дорогий спогад

回憶 (회억) - згадувати; спогад

憶念 (억념) - глибокі роздуми; медитація на спогад

憶想 (억상) - пригадувати в уяві

憶夢 (억몽) - пригадування снів

憶舊 (억구) - згадувати старі часи або колишніх друзів

У конфуціанській та даоській думці 憶 пов'язаний з безперервністю особистості через пам'ять.

Пам'ять зберігає синівські почуття (孝), вірність (忠) і моральну свідомість (良知) - серце, яке не забуває.

У буддійській літературі 憶念 (억념) і 念佛 (효불) є ключовими медитативними термінами, що означають "уважне пригадування".

Згадувати Будду постійно, не просто думкою, а через глибоку пам'ять серця та розуму, означає постійно пам'ятати про Будду.

「常憶念佛，心不離佛。」

"Завжди пам'ятай про Будду; нехай серце ніколи не відходить від Нього".

Це пов'язує 憶 з санскритським терміном smṛti (уважність, пригадування), показуючи, як пам'ять стає духовним актом присутності.

У класичній літературі 憶 часто передає ностальгію або ніжний спогад, наприклад, у віршах, що описують тугу за батьківщиною або коханими.

「故人相見少，惟憶舊山川。」

"Старі друзі рідко зустрічаються - я пам'ятаю лише річки та гори минулого".

У танській поезії 憶 часто з'являється в контекстах туги за домівкою, розлуки та бажання:

「簫聲咽，秦娥夢斷秦樓月。」 李白《憶秦娥》

"Тон флейти зникає; мрія дівчини Цінь розбита під місяцем" Лі Бай "Згадка про Цінь Е"

Тут 憶 означає ностальгічний спогад, переплетений з поетичною уявою.

У класичній корейській мові 억 зберігає цей емоційний резонанс - 추억 (追憶) і 기억 (記憶) передають не лише спогад, а й особисту прихильність і почуття.

Семантичне поле:

У той час як 思 (думати) виражає загальну думку, а 想 (уявляти) - творчу або випереджувальну думку,

憶 займає глибоко емоційний регістр, означаючи згадувати серцем:

思 - думати, розмірковувати (м'яка форма)

想 - уявляти, візуалізувати (помірна)

憶 - згадувати з почуттям (глибокий)

念 - думати, тримати в голові (ласкаве / медитативне)

Таким чином, 憶 стоїть на перетині емоцій і пізнання, втілюючи пам'ять як почуття.

Від конфуціанської пам'яті про доброчесність до буддійської уважної пам'яті, 憶 втілює людську здатність зберігати сенс і зв'язок крізь час - пам'ять, яка підтримує душу.