庶

Фоносемантична сполука:

火 (불 화, "вогонь") - семантичний компонент

石 (돌 석) - фонетичний компонент

Первісно 庶 означав їжу, приготовану на вогні, особливо їжу, приготовану у великій кількості.

Від "їжі, приготованої навалом" значення змістилося до "багато", а потім до "маси людей".

У міру того, як відбувався цей семантичний зсув, початкове значення "варити / готувати" перейшло до 煮 (삶을 자).

Семантичний розвиток:

- варити / кип'ятити на вогні

- їжа, приготована у великій кількості

- багато; численний

- маси людей

- нешляхетний статус

Ця прогресія пояснює, чому 庶 часто має соціально-класовий відтінок, а не суто числовий.

庶民 (서민) - простий народ; маси

庶子 (서자) - син наложниці

庶務 (서무) - загальні справи; рутинна адміністрація

庶流 (서류) - нижчі класи; простий люд

庶幾 (서기) - майже (класичний / літературний)

Ієрогліф зберігає спокійний моральний тон: численний, скромний, фундаментальний.

庶民 (простий народ) - ключовий термін конфуціанської політичної теорії.

庶子 історично позначав синів, народжених від наложниць, відображаючи сувору родову ієрархію.

Порівняння зі спорідненими ієрогліфами:

衆 / 众 - натовп; безліч

民 - народ (нейтральне, збірне)

庶 - простий народ, протиставлення правителям чи знаті

凡 - звичайний; буденний

Класичні цитати:

《書經》 (Книга документів)

"「庶民惟邦本。」

"Простий народ - основа держави".

《孟子》 (Мен-цзи)

「得乎丘民而為天子。」

"Той, хто здобуде народ, може стати Сином Неба".

(У класичних коментарях тлумачиться з використанням 庶民)

《左傳》 (Zuo Zhuan)

「庶人之怒。」

"Гнів простих людей".

Ці приклади показують 庶 як ключовий термін у політичній і моральній філософії, що підкреслює важливість народу.