度

Спочатку зображувався в написах на ворожильних кістках як 石 (камінь) у поєднанні з 又 (рука), що символізувало акт вимірювання каменем або вагою.

У пізніших писемних пам'ятках форма змінилася: 石 перетворилася на форму під 广 з 廿 (двадцять), що дало впізнавану структуру 度.

Інтерпретації різняться:

Як фоно-семантична сполука, з 石 або 庶 як фонетичним елементом.

Як складна ідеограма, що показує акт вимірювання або встановлення стандарту.

Семантичний ряд:

- правило, закон, регулювання;

- міра, ступінь;

- межа, помірність (напр., "переступати межу");

- вимірювати, оцінювати, розглядати.

법도 (法度) - закон, порядок, регулювання

정도 (程度) - ступінь, міра, рівень

속도 (速度) - швидкість

각도 (角度) - кут, градус

태도 (態度) - ставлення, позиція

제도 (制度) - система, установа

풍도 (風度) - поведінка, ставлення

탁도 (濁度) - каламутність (міра каламутності рідини)