飲

Фоносемантична сполука:

食 ("їжа; їсти") - семантичний компонент, пов'язаний з прийомом їжі

欠 ("позіхати; відкривати рот") - фонетичний компонент, забезпечує звук і зображення відкритого рота

Разом вони зображують набирання рідини до рота, звідси "пити".

음료 (飲料) - напій

음식 (飲食) - їжа та напої

폭음 (暴飲) - багато пити

음주 (飲酒) - вживання алкоголю

금음 (禁飲) - заборона пити

과음 (過飲) - надмірне вживання алкоголю

У класичній китайській мові 飮 - це поліфонічний ієрогліф:

上聲 (висхідний тон) - пити

去聲 (спадний тон) - змусити когось пити (каузатив)

У сучасній китайській мові ця тональна відмінність зникла, і 飮/饮 читається лише як yǐn.

У повсякденній китайській мові 喝 тепер частіше використовується для позначення "пити".

Порівняння 飮 та 喝:

飮 - офіційне, літературне, ритуальне або складне вживання

喝 - розмовне дієслово "пити" в сучасній китайській мові

У конфуціанських текстах 飮 часто з'являється у значенні ритуальної стриманості, поміркованості та етикету, а не випадкового вживання алкоголю.

Класичні цитати:

《論語-鄉黨》 (Аналекти)

「食不厭精，膾不厭細，飲酒不過量。」

"У їжі він не цурався вишуканих страв, а у випивці вина не перевищував належної міри".

《禮記-曲禮》 (Книга обрядів)

「長者賜，少者飲。」

"Коли старший дарує (напій), молодший п'є".

《史記-項羽本紀》 (Записи великого історика)

「與諸侯飲酒。」

"Він пив вино разом з феодалами".