飄

Фоно-семантична сполука, що складається з:

風 - семантичний компонент, що означає "вітер";

票 - фонетичний компонент, що вказує на вимову (표 / piāo).

Спочатку ієрогліф описував об'єкти, що плавають або тріпочуть на вітрі.

Семантичний розвиток:

- тріпотіти або плисти за вітром;

- дрейфувати або блукати;

- легкий, плаваючий рух;

- у переносному значенні: нестійкі або збуджені почуття.

Образ вітру, що несе предмети в повітрі, призвів до появи багатьох метафоричних значень, пов'язаних із дрейфуванням або емоційною легкістю.

표풍 (飄風) - поривчастий вітер; блукаючий вітер

표박 (飄泊) - мандрувати; дрейфувати без постійного місця проживання

Ці вирази часто мають поетичний або літературний відтінок.

飄 тісно пов'язаний з рухом під впливом вітру, тоді як 漂 частіше позначає плавання по воді.

Ієрогліф часто зустрічається в поезії та літературних описах руху вітру, снігу чи заметів.

Споріднені ієрогліфи:

風 - вітер

漂 - плавати; дрейфувати у воді

飛 - літати

流 - текти

У китайській мові словосполучення 漂移 (дрейф) іноді може писатися 飘移, оскільки обидва слова мають однакову вимову (piāo yí).

У сучасному сленгу та розмовній мові 飘 може також означати

- відчувати легке запаморочення або збудження;

- фарбувати волосся.

Китайська назва роману та фільму "Віднесені вітром" - 《飘》.