逆

Спочатку піктографічна, пізніше фоно-семантична сполука.

Семантичні елементи: 彳 (조금 걸을 척, "йти") та 止 (그칠 지, "зупинятися") → об'єднані в 辵 (⻍, "йти, рухатися").

Фонетичний елемент: 屰 (거스를 역), що зображує людину, яка стоїть з розведеними в сторони руками і ногами, тобто форма 大 перевернута догори ногами - символізує протиставлення або розворот.

Таким чином, 逆 виражає "рухатися в протилежному напрямку" - буквально "йти всупереч".

З'являється в ієрогліфах на ворожильних кістках (甲骨文 jiǎgǔwén) у кількох формах:

як проста 屰 (форма "перевернутої людини"),

як 屰 з 止 внизу,

як 屰 з 彳 поруч,

і, нарешті, як 屰 + 彳 + 止 - форма, що еволюціонувала в сучасну 逆.

Початкове значення було "йти назустріч", синонім 迎 (영).

З часом значення змінилося на "протистояти, йти проти".

Два слова 迎 ("йти назустріч") і 逆 ("йти проти") вважаються спорідненими - спочатку вони мали схожу вимову і спільне етимологічне коріння.

역행(逆行) - регрес; рух назад; дія всупереч тенденції

역풍(逆風) - зустрічний вітер, негаразди

역류(逆流) - рефлюкс, зворотний потік

반역 (反逆) - зрада, бунт

거역 (拒逆) - непокора, опір

역격(逆擊) - контратака (архаїчний синонім 영격 迎擊)

Зміна значення з "йти назустріч" на "протистояти" відображає семантичну інверсію - ідея руху назустріч стала ідеєю руху проти впродовж століть використання.

У класичних китайських текстах 逆 все ще може мати обидва значення, залежно від контексту. Наприклад:

「逆命」 - "не підкорятися наказам".

「逆旅」 - "придорожній заїжджий двір" (буквально, "місце зустрічі подорожніх").

Сьогодні в усіх східноазійських мовах залишається активним лише вороже значення ("йти проти").