譚

Фоно-семантична сполука:

言 (мова) - семантичний компонент

覃 (глибокий, розлогий) - фонетичний компонент, що вказує на звук (tam / tán) і такі значення, як глибокий, широкий, розлогий, які впливають на розширені значення, такі як "багата, розгорнута мова".

Таким чином, ієрогліф спочатку означав "глибоке / розширене мовлення", пізніше узагальнене до розмови, дискурсу, розповіді, бесіди.

《說文解字》 (Шовень цзєцзи):

「譚，語也。从言，覃聲。」

"譚 означає говорити; складається з 言 зі звуком 覃".

Це стандартне визначення, що підтверджує його фоно-семантичну структуру.

Фонетичний елемент 覃 ("глибокий, великий") формує ці метафоричні значення.

Корейська мова надає перевагу 談 у повсякденному вжитку ("담화, 담소"), тоді як 譚 з'являється більше в літературних контекстах або розповідях.

담화 (譚話) - розмова, бесіда (рідко, літературне)

야담 (野譚) - анекдот, казка, народна історія

기담 (奇譚) - дивна історія

괴담 (怪譚) - історія про привидів, моторошна історія

풍속담 (風俗譚) - розповіді про звичаї

Хоча і 談, і 譚 означають "говорити", вони відрізняються:

談 - загальне "говорити, обговорювати", повсякденне вживання

譚 - літературне "розповідь, оповідь", більш глибоке або схоже на розповідь мовлення.

Багато корейських та японських сполучень поділяються за цим нюансом.

Цитати з класики:

《詩經-大雅-生民》 (Книга пісень)

「誕彌厥聲，譚譚其慶。」

"Його слава зростала все більше, і великими були його благословення".

Тут 譚譚 використовується в значенні "великий, рясний, процвітаючий".

《文選-班固〈幽通賦〉》 (Веньсюань, Антологія літератури)

「議者譚言，或深或淺。」

"Учасники дискусії говорять, іноді глибоко, іноді поверхнево".

Показує значення "дискутувати / говорити глибоко".