終

Це фоно-семантична сполука, що складається з:

糸 (шовк, нитка) - семантичний елемент, що вказує на нитки або безперервність;

冬 (dong, "зима") - фонетичний елемент, що первісно мав значення "кінець, завершення".

У ранньому вживанні 冬 колись мав значення "закінчуватися". З часом, однак, 冬 обмежився значенням "зима".

Щоб зберегти первісне значення "кінець, завершення", переписувачі створили нову форму, поєднавши 糸 з 冬, утворивши 終.

Символічно, це образ нитки, що доходить до свого останнього кінця, так само, як рік закінчується зимою.

Коли 冬 звузилося до "зима", елемент 糸 (нитка) був доданий до форми 終, підкреслюючи ідею нитки, що досягає свого кінця. Від цього образу ієрогліф став означати "закінчувати, завершувати". Зараз це основний ієрогліф у Східній Азії для всіх концепцій завершення та остаточності.

У корейській мові 종 (終) широко використовується у словах, пов'язаних із закінченням, висновком або завершеністю:

종결 (終結) - висновок, завершення

종말 (終末) - кінець, смерть

최종 (最終) - остаточний, кінцевий

종신 (終身) - довічний, до самої смерті

종료 (終了) - припинення, завершення