燿

Фоносемантична сполука, складається з:

火 (вогонь) - семантичний компонент, вказує на світло або полум'я;

翟 - фонетичний компонент, забезпечує вимову "йо/ді".

Таким чином, ієрогліф первісно передає променистий вогонь або яскраве сяюче світло.

Семантичний розвиток:

- фізичне сяйво або палання;

- сліпуча яскравість;

- образний блиск (талант, слава).

З часом більш поширена форма 耀 витіснила 燿 у загальному вжитку.

燿 рідко зустрічається в сучасній корейській мові.

영요 (榮燿 / 榮耀) - слава; честь

Зазвичай пишеться як 耀 у сучасній орфографії.

燿 є альтернативною або давнішою формою 耀.

Радикал вогню вказує на променисту енергію.

У літературному контексті він часто описує сліпуче світло або славу.

Він підкреслює вогняне, сліпуче сяйво.

Споріднені ієрогліфи:

耀 - блиск (стандартна форма)

輝 - блиск

光 - світло

炎 - полум'я

Серед цих ієрогліфів 燿 підкреслює інтенсивне, палаюче сяйво.