燃

Фоносемантична сполука:

火 (화) - семантичний компонент, що вказує на вогонь, тепло, горіння

然 (연) - фонетичний компонент, що передає звук і успадковує його основне значення

Ієрогліф 燃 успадковує основну семантичну ідею 然, яка спочатку передавала стан "бути таким" або "таким чином", і, як наслідок, стан горіння або запалення.

Явно додаючи 火, 燃 спеціалізує цей стан на власне горінні.

Іншими словами, 燃 робить явним те, що 然 мав на увазі.

Зв'язок з 然:

然 - первісно означав стан, пізніше вживався прислівниково ("так; таким чином"), а також ніс в собі ранні асоціації з горінням.

燃 - фіксує та уточнює значення як фізичне горіння.

Таким чином, 燃 - це семантичне уточнення ієрогліфа, створене для уникнення двозначності в міру розширення значень 然.

Семантичний розвиток:

- фізичне горіння - вогонь поглинає матеріал

- навмисне підпалювання - підпалювання чогось

- емоційна інтенсивність - пристрасть, ентузіазм, гнів

燃 часто зустрічається в описовому, технічному та переносному контекстах, охоплюючи як фізичне, так і метафоричне горіння.

연소 (燃燒) - горіння; спалювання

점화 (點燃) - запалювання; освітлення

연료 (燃料) - паливо

연탄 (燃炭) - брикет

연비 (燃費) - паливна ефективність

Переносне вживання:

열정을 불태우다 (燃情) - розпалювати пристрасть

투지가 연하다 (鬪志燃하다) - бойовий дух горить

У порівнянні з 燒 (горіти, часто зосереджуючись на пошкодженні або руйнуванні), 燃 підкреслює сам процес горіння, особливо запалювання і підтримання полум'я.

Споріднені символи (вогонь і горіння):

火 - вогонь

炎 - полум'я; палати

燒 - горіти; палити

焚 - повністю згоріти

熾 - палахкотіти; сильний жар

Серед них 燃 є найбільш нейтральним і технічним, широко вживаним у науковому, механічному та метафоричному контекстах.