煙

Фоно-семантична сполука, що складається з:

火 - "вогонь", семантичний компонент, що вказує на дим/вогонь

垔 - фонетичний елемент (ʔin)

Спочатку ієрогліф означав дим, що піднімається від палаючого матеріалу.

Пізніше розширився до значення "серпанок, пара", а також метафорично "неясний" або "зникати, як дим".

Дим / серпанок:

煙氣 (연기) - дим; випари

煙霧 (연무) - димчастий серпанок; смог

煙煙 (연연) - задимлений; туманний

煙沙 (연사) - пиловий серпанок

煙霞 (연하) - туманні хмари; мальовничий гірський серпанок

煙雨 (연우) - туманна мжичка; м'який дощ, схожий на серпанок

Зникнення / зникнення:

煙消雲散 (연소운산) - "розсіятися, як дим і хмари"; повністю зникнути

化為煙塵 (화위연진) - перетворитися на дим і пил; зникнути

Орфографічні відмінності в сучасних синографічних стандартах китайської мови:

烟 - спрощений ієрогліф для позначення "дим"

菸 - конкретно "тютюн; сигарета" (використовується особливо на Тайвані)

煙 - традиційне, загальне значення "дим"

Цитати з класики:

《楚辭-九歌》 (Пісні Чу)

「煙薰日照，景色參差。」

"Дим здіймається, і сонячне світло пробивається крізь нього, створюючи мінливі кольори".

《史記-龜策列傳》 (Записи великого історика)

「煙上徵祥。」

"Дим, що піднімався, був сприйнятий як знамення".

《文選-左太冲〈三都賦〉》 (Веньсюань, Антологія літератури)

「煙雲四塞。」

"Дим і хмари заповнили околиці з усіх боків".