燈

Фоносемантична сполука:

火 (불 화) - семантичний елемент, що позначає вогонь або світло.

登 (오를 등) - фонетичний елемент, що забезпечує звук deung (등).

Ієрогліф буквально означає "вогонь, що піднімається", відображаючи те, як світло лампи або полум'я природним чином піднімається вгору.

У письмі печатки (篆書) та офіційному письмі (隷書) форма 燈 чітко показує радикал 火 (вогонь) у поєднанні з 登 (підніматися), що вказує на полум'я, встановлене на підставці - образ лампи, що піднімає світло над темрявою.

등불 (燈火) - світло, полум'я, лампа

전등 (電燈) - електричне світло

등잔 (燈盞) - традиційна масляна лампа

촛불 (燭燈) - свічка

У традиційних контекстах 燈 стосується саме масляних ламп або ліхтарів, тоді як у сучасних сполуках він широко позначає штучні джерела світла, включаючи електричне або символічне освітлення.

燈 має глибокий культурний символізм у Східній Азії, позначаючи не лише фізичне світло, але й знання, надію та духовне пробудження.

У буддійській традиції 등불 (燈火) символізує світло мудрості (智慧), що розсіює темряву невігластва. Під час "Фестивалю лотосових ліхтарів" (연등회) запалюють тисячі лампад на честь народження Будди і моляться за просвітлення і мир.

У конфуціанських текстах 燈 також символізує безперервність навчання та синівську відданість - лампа, що горить до пізньої ночі, нагадує про старанність вчених та чесноту наполегливості (불퇴의 등불).

Поети використовували 燈 для вираження усамітнення, туги або медитації:

「孤燈不寐」 - "Безсонний під самотньою лампою".

Класичний образ роздумів і туги вночі.

Символічне тлумачення:

燈 уособлює приборкання вогню в сенс - перетворення руйнівної сили на джерело тепла, краси та мудрості.

Звідси, протягом всієї історії Східної Азії, запалена лампа стала символізувати:

지혜 (Мудрість) - освітлює істину.

신앙 (Віра) - внутрішнє полум'я віри.

희망 (Надія) - світло, що пробивається крізь темряву.

인도 (Керівництво) - вказує шлях вперед.

"Одна лампа може прогнати тисячу років темряви" - Буддійське прислів'я.

Таким чином, 燈 є не лише практичним символом світла, але й духовною емблемою пробудження та спадкоємності в усіх традиціях Східної Азії.

Мистецтво та архітектура:

Образ 燈 займає центральне місце в мистецтві, ритуалах та архітектурі Східної Азії вже понад два тисячоліття:

석등 (石燈, кам'яні ліхтарі) - кам'яні світильники перед буддійськими храмами, що символізують просвітлення та вічне світло.

У Кореї відомими прикладами є 석가탑 석등 (ліхтар пагоди Сак'ямуні) в Булгуксі та мотив 연화등 (ліхтар-лотос), вирізьблений на подвір'ях храмів.

연등 (蓮燈, ліхтарі-лотоси) - виготовлені з паперу або шовку у формі квітки лотоса, що уособлює чистоту і пробудження.

Вони досі використовуються на "Фестивалю лотосових ліхтарів" (연등회), одному з найстаріших безперервних культурних заходів у Кореї (нематеріальна спадщина ЮНЕСКО).

금동연등 (金銅燃燈) - позолочені бронзові лампи, знайдені в буддійських храмах і гробницях, таких як "Курильниця з позолоченої бронзи Пекче" (백제 금동대향로) і "Об'єднаний ліхтар із позолочено-бронзового лотоса Шілла" (통일신라 금동연등대), що втілюють майстерність поєднання світла з відданістю.

Монастирські лампи (회랑의 등불) - у храмах, монастирські коридори часто освітлювалися підвісними лампами, що символізували безперервність дхарми. Мерехтливе полум'я у вітрозахисному скляному або бронзовому корпусі стало метафорою стійкої віри серед мінливості.

Мотив 燈, таким чином, поєднує архітектуру, духовність та естетику, виражаючи те, як світло спрямовує та освячує людський простір.