熱

Фоносемантична сполука:

火 ("вогонь") - семантичний елемент, що вказує на жар, горіння, тепло.

埶 (ye / yì, yì, "здатність, майстерність") - фонетичний елемент.

Ієрогліф спочатку зображував енергію тепла/вогню, а згодом став означати гарячий за температурою і метафорично палкий, пристрасний.

熱氣 (열기) - спека, гаряче повітря

發熱 (발열) - лихоманка, мати температуру

熱心 (열심) - завзяття, ентузіазм

熱情 (열정) - пристрасть, запал

炎熱 (효열) - палюче гарячий

酷熱 (혹열) - сильна спека

У традиційній китайській медицині 熱 є одним з основних патогенних станів, що протиставляється 寒 ("холод"). Порушення "внутрішнього тепла" (內熱) асоціюється з лихоманкою, дратівливістю та запаленням.

У літературному вжитку 熱 часто розширюється метафорично для опису палких емоцій (熱愛 "палке кохання", 熱情 "пристрасть"), а не тільки фізичного тепла.

У буддійських текстах 熱 може символізувати пекучі муки бажання або страждання на противагу прохолодному спокою нірвани.