殖

Фоносемантична сполука:

歹 (рештки, кістки; семантика, пов'язана з розпадом або перетворенням);

直 (прямий, вертикальний; фонетичний елемент, що надає звукового значення).

Первісно означало розкладання жиру та м'яса з кісток, тобто "гниття". Пізніше семантично змістилося і стало означати "ріст, розмноження", а отже, "відтворювати, розмножуватися".

Семантичний діапазон:

- розмножуватися, відтворюватися (рослини, тварини, люди);

- збільшувати, множити, збагачувати;

- переносне: поширюватися, розмножуватися.

繁殖 (번식) - відтворення, розмноження

蕃殖 (번식) - розмноження, розведення (літературний варіант)

殖民 (식민) - колонізація, заселення

增殖 (증식) - збільшення, поширення

養殖 (양식) - аквакультура, штучне розведення

Наявність ключа 歹 (смерть, розпад) вказує на його походження у значенні "гнилі рештки", але цей негативний відтінок рано зникає, а значення зміщується до "зростання/розмноження".

У сучасних китайській, японській та корейській мовах ієрогліф загалом має нейтральне або позитивне значення ("розмножуватися, поширюватися"), мало пов'язане зі своїм попереднім значенням розпаду.

Форми дещо відрізняються: Китайська спрощена/стандартна форма 殖 і традиційна 殖 майже не відрізняються, але передача штрихів може відрізнятися в різних регіонах.