暖

Існує дві основні інтерпретації:

1. Фонетико-семантична сполука - традиційний науковий погляд

日 ("сонце, тепло") - семантичний компонент

爰 ("після цього; відповідно") - фонетичний компонент (первісно yuan, але фонетично змінився на nuǎn / nan)

Таким чином, 暖 спочатку означав "сонячний/теплий через нагрів".

2. Складна ідеограма - альтернативний погляд

暖 походить від 煖, де:

火 (вогонь) - дає значення "тепло"

爰 - графічно інтерпретується як "рука, простягнута до вогню", що символізує зігрівання біля вогню.

Обидва тлумачення співіснують у сучасній лексикографії.

난방 (暖房) - опалення

난기 (暖氣) - тепле повітря; обігрівач

온난화 (溫暖化) - глобальне потепління

난로 (暖爐) - обігрівач, піч

暖 і 煖 були взаємозамінними з давніх-давен. У сучасному вжитку в усіх регіонах (KR/JP/CN) надають перевагу 暖.

Фонетичний 爰 з'являється в декількох семантичних полях "м'який / теплий / ніжний".

Рідкісний в корейській мові альтернативне читання 훤 збереглося лише в історичних словниках.

Цитати з класики:

《詩經-豳風-七月》 (Книга пісень)

「以薪以蒸，以暖我民。」

"Вони збирають дрова і пару, щоб зігріти мій народ".

(в деяких рукописах використовується 暖; в інших 煖)

《左傳-昭公二十年》 (Цзо Чжуань)

「天時不暖。」

"Сезон ще не потеплішав."

煖 (U+7156) - давніша форма; досі зустрічається в класичній літературі.

煗 (U+7157) - рідкісний варіант

㬉 (U+3B09) - надзвичайно рідкісна рукописна форма