普

普 - фоно-семантична сполука, похідна від початкової форми 暜, що складається з:

日 (해 일) - семантичний елемент, що символізує сонце, яскравість або універсальність.

竝 (아우를 병) - фонетичний компонент, що забезпечує звук pǔ / 보, і передбачає "вирівнювати, збиратися разом".

Разом вони означають "сонце, що широко світить на всі речі" - звідси значення "поширений, універсальний".

普通 (보통) - звичайний, загальний, поширений

普及 (보급) - поширювати, популяризувати

普遍 (보편) - універсальний, всеохоплюючий

普照 (보조) - сяяти повсюдно (буддійський термін)

普賢 (보현) - бодхісатва Самантабхадра (буддійське божество)

普渡 (보도) - загальне спасіння (буддійський термін)

普天 (보천) - все під небом, весь світ

普選 (보선) - загальні вибори, загальне виборче право

Поєднання 日 (сонце) і 竝 (разом) виражає образ сонячного світла, що розливається по землі - метафора універсальності, доброзичливості та рівності.

Таким чином, у буддизмі та конфуціанстві 普 означає просвітлення, яке поширюється на всі істоти.

Наприклад:

普照 ("сяяти універсально") описує мудрість Будди, що випромінюється в усіх сферах.

普賢菩薩 (Самантабхадра) втілює універсальну чесноту і співчутливу діяльність.

У сучасній китайській мові 普 є коренем численних загальних виразів загальності та інклюзивності:

普通 (звичайний), 普遍 (універсальний), 普及 (популяризувати).

Він також з'являється фонетично в транслітерації іноземних імен, що починаються на "П", наприклад: 普拉達 (Прада), 普林斯頓 (Прінстон) і 普羅米修斯 (Прометей).

Як прізвище (普氏), воно рідкісне, але історично засвідчене в північнокитайських родоводах.