昭

Фоносемантична сполука:

日 (сонце / світло) - семантичний компонент

召 (소) - фонетичний компонент

Сонце (日) надає значення яскравості та освітлення, а 召 забезпечує вимову "со".

Етимологічно, ієрогліф передає ідею чогось, що "покликане до світла", а отже, чітко виявлене, яскраве та очевидне.

昭然 (소연) - чітко; безпомилково

昭明 (소명) - яскравий і ясний; просвітлений

昭示 (소시) - роз'яснювати; відкрито проголошувати

昭德 (소덕) - виявляти чесноту

昭著 (소저) - помітний; відомий

У корейських особистих іменах 昭 надається перевага за його позитивні моральні конотації:

- яскравість

- ясність характеру

- чесність

昭 відрізняється від 明:

明 підкреслює яскравість через контраст (сонце + місяць)

昭 підкреслює відкритість, одкровення, моральну чистоту

Через цей нюанс 昭 особливо часто зустрічається в класичній прозі, посмертних титулах, офіційних заявах.

昭 рідко зустрічається в повсякденній лексиці, але дуже поширений в іменах.

В японській історії він відомий з 昭和 (しょうわ, Shōwa) - епохи Сьова (1926-1989).

Класичні цитати:

У класичних текстах 昭 часто асоціюється з чеснотою, законністю та моральним просвітленням, а не лише з фізичною яскравістю.

《書經》 (Книга документів)

「昭明有融，高朗令終。」

"Його яскравість і ясність були гармонійними; піднесеним і світлим був його кінець".

《詩經》 (Книга пісень)

「其德孔昭。」

"Його чесноти були надзвичайно очевидні."

《左傳》 (Zuo Zhuan)

「昭德塞違。」

"Він прояснив чесноти і заблокував злочини".