憲

Фоносемантична сполука, що складається з:

心 (마음 심) - семантичний компонент, що символізує моральне почуття, совість або судження.

害 (해할 해) - фонетичний компонент (у зменшеному вигляді), що надає звуку хеон і сприяє відчуттю стриманості або суворості.

У Шовень цзєцзи (說文解字) 憲 пояснюється як:

「憲，敏也。从心害聲。」

"憲 означає пильність і розбірливість; утворений з 心 і 害 (як звук)".

На стародавній бронзовій формі зображено 害 (з 口, заміненим на 目), з'єднане з 心, що означає, що око і серце діють разом, щоб судити справедливо.

Деякі інтерпретації бачать верхній радикал у вигляді великої голки (大針), що символізує пронизливий погляд і моральну дисципліну, звідси "закон".

Таким чином, 憲 зображує моральне прозріння, яке відрізняє правильне від неправильного, слугуючи і законом, і совістю.

憲法 (헌법) - конституція

立憲 (입헌) - конституціоналізм; встановлення закону

憲政 (헌정) - конституційна політика або уряд

違憲 (위헌) - неконституційний

違反憲法 (위반헌법) - порушення конституції

憲令 (헌령) - указ або закон

憲兵 (헌병) - військова поліція

憲章 (헌장) - статут; офіційна декларація

紀憲 (기헌) - дисципліна; моральний стандарт

憲臺 (헌대) - давня посада цензорів (інспекторів моралі)

У сучасному вжитку 憲 здебільшого з'являється у сполуках, що стосуються закону, порядку або морального управління.

Похідний іменник 헌법 (憲法) залишається одним з найважливіших його застосувань.

У Стародавньому Китаї 憲 мав як моральне, так і правове значення.

Він стосувався не лише писаного права, але й ідеалу правління за принципом праведності (德治), що керується совістю (心).

Книга документів (書經) використовує відповідні терміни, щоб підкреслити цей зв'язок:

「立憲以明德。」

"Встановлювати закони для прояву чесноти".

У конфуціанській традиції 憲 також стосувався чесних чиновників, які слугували моральним прикладом в уряді.

Таким чином, термін 憲官 (헌관) означав "чиновник чесноти і закону" - той, хто відповідає за підтримку етичної дисципліни як серед правителів, так і серед підданих.

У буддійських текстах 憲 став означати стандарт істини - керівний принцип Дхарми.

憲 об'єднує око (目), серце (心) і судження (害) - символізує моральну проникливість, яка бачить і відчуває справедливість.

Це закон серця (心之法) так само, як і зовнішній закон суспільства.

「心之所明，法之所立。」

"Там, де серце просвітлене, встановлюється закон".

Образ голки, що пронизує око, в давньому тлумаченні відображає строгість і точність, тоді як серцевий радикал (心) підкреслює співчуття та моральні наміри - балансування між справедливістю та людяністю.

Таким чином, 憲 втілює баланс закону і чесноти, дисципліни і совісті, суду і милосердя.