恆

Фоносемантична сполука:

心 (마음 심) - семантичний елемент: душа, внутрішній стан, почуття, наміри.

亘 (긍 / 선) - фонетичний елемент, що дає звук 항, а також має значення "тягнутися, широко охоплювати".

Таким чином, 恆 спочатку означав "серце, яке є стійким і розширеним"-

стійкість, постійність, витривалість.

Шовень цзєцзи (說文解字):

Окремого запису для 恆 немає, але є для 恒:

「恒，常也。从心，亘聲。」

"恒 означає "постійний". Утворений від 心 з фонетичним 亘."

Смисловий розвиток:

Постійність / перманентність - те, що залишається незмінним.

Регулярність / повсякденність - "звичайний, звичний".

Стабільність характеру - твердість, стійкість духу або чесноти, важливий в конфуціанській етиці.

Розповсюдження / широке охоплення - успадковане від 亘 "поширюватися вшир", "широко охоплювати".

Моральне/етичне значення - незмінна чеснота або послідовна моральна поведінка.

У корейській мові 恆/恒(항) з'являється в китайсько-корейських сполуках, що позначають постійність, незмінність, регулярність і стійкий характер.

Постійність / незмінність:

恆常 (항상) - 늘 그러함; завжди; постійно

恆久 (항구) - 오래 지속됨; постійний; тривалий

恆心 (항심) - 흔들리지 않는 마음; стійкість; постійність

恆量 (항량) - 일정한 양; постійна кількість

Стабільність / стійкість:

恆定 (항정) - 변하지 않음; фіксований; стабільний

恆態 (항태) - 늘 일정한 상태; постійний стан

恆속 (항속) - 변함없는 속성; притаманний, незмінний характер

Класичний / літературний:

恆道 (항도) - 변함없는 도리; постійний моральний шлях

恆德 (항덕) - 늘 한결같은 덕; постійна чеснота

恆久之志 (항구지지) - 오래 변치 않는 뜻; наполеглива воля

Використовується в корейській філософії, літературі, науці (постійна кількість) та повсякденних сполуках на кшталт "항상".

І 恆, і 常 означають "постійний", але:

恆 підкреслює незмінну внутрішню безперервність.

常 підкреслює частоту/звичність.

恆心 - непохитне серце

常心 - звичайний стан душі (рідше)

恆 є основоположним у конфуціанському моральному дискурсі:

恆心 (непохитність)

恆德 (постійна чеснота)

恆道 (незмінний Шлях)

Класичні цитати:

《論語-里仁》 (Аналекти)

「君子恆道。」

"Шляхетна людина зберігає постійність у своїх діях."

《孟子-滕文公上》 (Мен-цзи)

「行有不得者，皆反求諸己，其身正而天下治，恆之道也。」

"Коли дії зазнають невдачі, зазирни всередину себе. Коли людина стоїть прямо, світ стає впорядкованим - це і є постійний Шлях".

《荀子-修身》 (Сюньцзи)

「恆德之本也。」

"Постійність - корінь чесноти".

《詩經-大雅》 (Книга пісень)

「恆有不忍。」

"Вони постійно володіють співчуттям."

《後漢書-光武帝紀》 (Книга пізньої династії Хань)

「法度恆存。」

"Закони та інституції залишалися незмінними".

Ці цитати закріплюють 恆 як моральну постійність, стійкий характер і незмінну закономірність.

恆 - традиційна форма

恒 - варіант, прийнятий як стандартний в Японії та КНР

За значенням і вживанням обидва варіанти однакові.