勤

У розширеному значенні: завзяття, наполегливість і відданість праці або моральним зусиллям.

У моральній та адміністративній мові 勤 виражає неухильне застосування енергії, чи то у фізичній роботі, чи то в навчанні, чи то в службі.

Фоносемантична сполука:

力 (힘 력) - семантичний компонент, що вказує на силу, зусилля або ручну працю.

堇 (진흙 근 / 제비꽃 근) - фонетичний компонент, що забезпечує звук цинь / гун і вказує на витривалість або твердість, як у давній асоціації ієрогліфа з "землею та наполегливістю".

Таким чином, 力 + 堇 → 勤 - "наполегливо напружувати сили", отже, працювати старанно і невтомно.

У Шовень цзєцзи (說文解字):

「勤，勞也。从力，堇聲。」

"勤 означає працювати або трудитися; складається з 力 з фонетичним 堇".

Це визначення безпосередньо пов'язує 勤 з фізичними та моральними зусиллями, що робить його ключовою конфуціанською та бюрократичною чеснотою.

Семантична еволюція:

Буквальне: працювати, докладати зусиль безперервно.

Моральне: старанний, працьовитий, відданий.

Адміністративне: вірний і невтомний у служінні (勤政, 勤務).

Духовний / етичний: відданий у практиці чи вихованні (勤行, 勤修).

勤勉 (근면) - старанність; працьовитість

勤奮 (근분) - наполеглива праця; щире прагнення

勤政 (근정) - старанність в управлінні; відповідальне адміністрування

勤學 (근학) - старанне навчання; відданість навчанню

勤倹 (근검) - старанність і ощадливість

勤務 (근무) - служба; обов'язок; робота

勤労 (근로) - праця; робота; трудитися

勤続 (근속) - безперервна служба; довгострокова зайнятість

勤行 (근행) - віруюча практика або релігійна дисципліна (в буддизмі)

Словник Кансі (康熙字典, том 357):

「勤，勞也，謂不息也。」

"勤 означає працювати; це означає не відпочивати".

Книга документів (書經 - 洪範):

「敬以直內，義以方外，勤以行之。」

"Благоговіння керує внутрішнім життям, праведність - зовнішнім, а старанність - виконує їх" - 勤 як практичне втілення чеснот.

Аналекти (論語 - 學而):

「敏而好學，不恥下問。」

(У пізніших коментарях "敏" і "勤" розглядаються як взаємодоповнюючі: швидкий у навчанні, стійкий у наполегливості).

Мен-цзи (孟子 - 滕文公下):

「敏而好學，不恥下問。」

"Коли правитель старанний у справах держави, народ задоволений".

У конфуціанській етиці 勤 представляє одну з найважливіших соціальних чеснот, у парі з 倹 (검, ощадливість) утворюючи ідеал 勤倹治家 ("вести домашнє господарство старанно і ощадливо").

У буддійських текстах 勤 (Pāli: vīriya) є ключовим терміном серед шести параміт (六波羅蜜) - "наполегливих зусиль" на шляху до просвітлення.

У державній службі та управлінні 勤政 став терміном похвали для правителів і чиновників, які сумлінно працювали для добробуту народу.