來

Спочатку це піктограма зерна (пшениці або ячменю) з пониклими колоссям, що символізувало дозрілий урожай.

У ранніх формах 來 зображувало стебла пшениці.

Оскільки давньокитайське слово "прийти" було фонетично близьким до слова "пшениця", було запозичено ієрогліф (假借) для позначення "прийти".

Пізніше для розмежування було винайдено новий ієрогліф 麥 (맥, "ячмінь/пшениця"), додавши 夂 під 來, залишивши 來 передусім словесне значення "приходити".

Семантичний діапазон:

- приходити, прибувати (오다);

- майбутній, згодом (이후, 앞날);

- спричиняти, викликати;

- іноді використовується як суфікс у сполуках на позначення майбутнього або безперервності.

來年 (내년) - наступного року

未來 (미래) - майбутнє

來日 (내일) - завтра; також "майбутні дні"

後來 (후래) - потім, пізніше

來往 (내왕) - приходити і йти, асоціація

以來 (이래) - з (певного часу)

У конфуціанській класиці 來 часто позначає очікування майбутнього або тяглість ритуалу і чеснот у наступних поколіннях, підкреслюючи передачу з минулого в теперішнє і майбутнє.

У даоських текстах 來 часто уособлює природне розгортання подій, які ще мають відбутися, у поєднанні з 無爲 (недіянням) і довірою до потоку Дао.

У буддійських сутрах 來 відіграє важливу роль у таких виразах, як 如來 (여래, "Так прийдеш"), одному з титулів Будди, що підкреслює позачасову присутність Будди: він і "прийшов" у світ, і перебуває поза межами приходу і відходу.