驅

Фоносемантична сполука, що складається з:

馬 (кінь) - позначає дії, пов'язані з водінням, їздою, пересуванням

區 (фонетичний) - передає звук (ку / гу)

Початкове значення - гнати або підганяти коня вперед.

З цього виникли розширені значення:

- відганяти, як відганяють тварин або ворогів

- швидко бігти, як кінь, що мчить галопом

- виганяти або видаляти небажані речі (хворобу → 驅病, комах → 驅虫)

- мобілізувати або примушувати до служби (як у 驅使)

Водіння / рух:

驅動 (구동) - рушійна сила; рушій; моторний привід

驅馬 (구마) - підстьобувати коня

驅走 (구주) - відганяти; проганяти

Вигнання / видалення:

驅逐 (구축) - висилати; депортувати

驅病 (구병) - виганяти хворобу

驅虫 (구충) - виганяти паразитів; дегельмінтизувати

驅魔 (구마) - екзорцизм; виганяти злих духів

Переносне вживання:

驅使 (구사) - примушувати; наказувати; змушувати когось виконувати

驅策 (구책) - мотивувати; спонукати

Класичні цитати:

《史記-田單列傳》 (Записи Великого історика)

「以火驅之。」

"Він гнав їх вперед вогнем."

《後漢書-張衡傳》 (Книга пізньої Хань)

「驅疫除災。」

"Відганяти пошесті і розвіювати лиха".

《文選-潘岳〈閑居賦〉》 (Веньсюань, Антологія літератури)

「驅馬林間。」

"Їхав на коні через ліс".