騎

Фоносемантична сполука:

馬 (말 마) - семантичний компонент, позначає коня або дії, пов'язані з конем.

奇 (기특할 기) - фонетичний компонент, забезпечує звук qí / gi та передає поняття незвичайності або відмінності.

Таким чином, 馬 + 奇 → 騎 - "їхати на коні", поєднуючи образ коня зі звуком і відчуттям руху або відмінності.

У Шовень цзєцзи (說文解字):

「騎，乘馬也。从馬，奇聲。」

"騎 означає сідати на коня або їздити верхи; складається з 馬 та фонетичного 奇".

Це визначення підтверджує його первісне, буквальне значення: "їздити верхи", особливо в контексті кінної подорожі або війни.

騎馬 (기마) - верхова їзда

騎兵 (기병) - кавалерія; кінні війська

騎士 (기사) - лицар; кінний воїн; іноді метафорично - благородна людина

騎乘 (기승) - акт верхової їзди

騎警 (기경) - кінна поліція

騎行 (기행) - кінна подорож; також використовується в переносному значенні для позначення їзди на велосипеді (сучасне розширення)

Книга Хань (漢書 - 匈奴傳):

「匈奴善騎射。」

"Хунну вправні у верховій їзді та стрільбі з лука" - Тут 騎 відноситься як до майстерності, так і до кінного воїна.

Записи Великого історика (史記 - 韓信傳):

「步騎三十萬。」

"Триста тисяч піших і кінних (піхота і кавалерія)" - 騎 вживається у збірному значенні для позначення кавалерії.

У пізнішій військовій термінології 騎 став позначати кінну дивізію, на відміну від 步 (піхота).

У буддійських текстах 騎 іноді з'являється метафорично:

「騎慧馬以入佛道。」

"Верхи на коні мудрості, щоб вступити на шлях Будди" - ілюструє ментальну або духовну майстерність.

Поза своїм буквальним значенням, він також символізує майстерність і рух - контрольовану силу того, хто їде в рівновазі з силою і метою.