添

За розширенням: посилювати, збагачувати або розширювати щось, що вже існує - чи то в кількості, якості, чи в емоціях.

Фоносемантична сполука:

水 (물 수) - семантичний компонент, що позначає воду, потік або збільшення кількості рідини.

忝 (더럽힐 첨) - фонетичний компонент, що дає звук tiān / cheom, який спочатку мав значення "ганьбити" або "обтяжувати", тут переосмислюється як "додавати".

Отже, 添 буквально зображує акт додавання або збільшення, подібно до того, як ллється вода - плавно збільшуючи те, що вже є.

У Шовень цзєцзи (說文解字):

「添，益水也。从水，忝聲。」

"添 означає збільшувати воду; складається з 水 (вода) і фонетичного 忝".

Це підтверджує його первісне конкретне значення: наповнювати або збільшувати водою, пізніше розширене до загальних понять додавання або збільшення.

添加 (첨가) - додавати; доповнювати

添設 (첨설) - встановлювати додатково; встановлювати більше

添水 (첨수) - додавати воду

添補 (첨보) - заповнювати нестачу; доповнювати

添置 (첨치) - додавати

添削 (첨삭) - переглядати або редагувати, додаючи і видаляючи

添花 (첨화) - прикрашати ("додавати квіти")

Словник Кансі (康熙字典, том 610):

「添，益也。」

"添 означає "збільшувати".

У конфуціанській літературі 添 з'являється в моральних контекстах, що стосуються додавання чеснот (添德) або примноження заслуг (添福), виражаючи постійне самовдосконалення.

Книга Хань (漢書 - 食貨志):

「益民之產而不添其役。」

"Збільшувати багатство народу, не збільшуючи його тягаря".

Сон Червоної палати (紅樓夢 - 第五回):

「又添了幾件花樣。」

"Знову додав кілька нових дизайнів" - ілюструє сучасне літературне значення 添 як творчого доповнення або вдосконалення.

Цзенгуан Сяньвень (增廣賢文):

「雪中送炭，錦上添花。」

"Посилати вугілля в сніг, або додавати квіти на парчу" - 添花 тут метафорично означає додавати красу до краси, підкреслюючи витонченість, що виходить за рамки необхідності.

У даоських і буддійських текстах 添 часто контрастує з 減 ("зменшувати"), представляючи циклічний баланс збільшення і зменшення (添減) - відображення природної гармонії.

У літературній естетиці вирази на кшталт 錦上添花 (додавати квіти на парчу) передають конфуціансько-даоський ідеал витонченості - акт прикрашання того, що вже є завершеним.

У класичному та сучасному контекстах 添 уособлює м'яке доповнення, мистецтво збагачувати життя без надмірностей - як тихе додавання води, що довершує посудину, або витончена квітка, що вдосконалює парчу.