帥

Поєднання ідеограми/сполуки:

巾 (тканина; прапор)

阜 (курган / підвищення) - з'являється тут у ранній формі

Композиція передбачає стяг, піднятий на кургані, що символізує командування, лідерство або того, хто керує військами.

У стародавніх формах 帥 зображував акт ведення солдатів під прапором.

Дієслово, що означає "вести, командувати", давніше за іменник, що означає "командир".

Через семантичну близькість у класичних текстах він часто взаємозамінний з 率 ("вести, керувати").

장수 (將帥) - генерал, командувач

수령 (首帥) - головнокомандувач

총수 (總帥) - верховний головнокомандувач

원수 (元帥) - маршал; найвище військове звання

Літературна / класична:

솔거 (率居) - жити на чолі (архаїчне читання дієслова)

솔로 (率勞) - керувати і працювати (класичне)

Історія вимови:

Як дієслово 帥 корейською мовою традиційно читається 솔.

Як іменник ("командир") читається як 수.

У сучасній корейській мові читання 솔 рідко зустрічається поза класичним/літературним контекстом.

帥 і 率 історично взаємозамінні; деякі класичні твори показують варіанти, що використовуються паралельно.

У письмі печатки форма стяга є більш виразною, що підсилює ідею військового лідерства.

Класичні цитати:

《左傳》 (Цзо Чжуань)

「帥師而行。」

"Він очолив армію і просунувся вперед".

《史記-項羽本紀》 (Записи великого історика)

「自帥其士卒。」

"Він особисто вів своїх воїнів".

《廣雅》 (Гуанья)

「帥，率也。」

"帥" означає "вести".

《後漢書》 (Книга пізньої династії Хань)

「將帥不和，軍必敗。」

"Коли генерали і командири не в гармонії, армія неминуче зазнає поразки".