催

催 - фоно-семантична сполука, що складається з:

人 (사람 인) - семантичний компонент, що позначає дію або зусилля людини.

崔 (높을 최) - фонетичний компонент, що містить звук cuī / choe і означає висоту або видатність.

Спочатку слово означало тиск на людину, метафорично поширюючись на спонукальні обставини або емоції.

З часом воно набуло каузативного відтінку "зробити так, щоб щось сталося швидше".

催促 (최촉) - закликати, тиснути, поспішати

催眠 (최면) - гіпноз; "викликати сон"

催化 (최화) - каталіз; прискорювати реакцію

催淚 (최루) - викликати сльози, наприклад, 催淚彈 (сльозогінний газ)

催生 (최생) - спонукати до народження або появи на світ (образно: сприяти створенню)

Основне значення "спонукати" (спонукати когось до завершення) метафорично розширилося, включивши природні процеси:

歲月催人老 - "Час змушує людей старіти".

風雨催花落 - "Вітер і дощ прискорюють опадання квітів".

Таким чином, 催 поєднує зовнішній тиск і неминучий природний розвиток - поширений поетичний мотив у класичній китайській мові.

У корейській мові 재촉하다 - це пряма калька з китайсько-корейського 최촉 (催促), пізніше натуралізована як власне дієслово.

Отже, ханча 催 зберігає чіткий етимологічний слід у сучасній корейській лексиці.

Сучасні китайська та японська мови метафорично поширили 催 у науковій лексиці:

催化劑 (каталізатор) - "агент, який стимулює (促) хімічні зміни".

催眠術 (гіпноз) - "техніка викликання (催) сну".

Вони відображають послідовний каузативний відтінок - "викликати через стимуляцію".