零

Фоносемантичний складник, що складається з:

雨 (дощ) — семантичний компонент, що означає падіння крапель, що веде до первісного значення розсіяних крапель дощу;

令 — фонетичний компонент, що забезпечує звучання (령 / líng).

Семантичний розвиток:

- падаючі краплі дощу;

- розсіяні дрібні частинки;

- залишок або фрагмент;

- число нуль.

Таким чином, поняття еволюціонувало від розсіяних крапель до ідеї нічого або нуля.

영 (零) — нуль

영도 (零度) — нуль градусів

영점 (零點) — нульова точка

영세 (零細) — дуже дрібний

零 підкреслює дрібні розрізнені частини або відсутність, що позначається нулем.

Пов'язані ієрогліфи:

雨 — дощ

空 — пусто, нуль

〇 — цифровий символ нуля

無 — нічого; нікого

У сучасній китайській мові 零 є стандартною письмовою формою цифри нуль при читанні чисел.

Перше відоме використання 零 для позначення поняття нуля було зроблено китайським математиком Лі Є (李冶) у 1248 році.

Подібно до того, як такі числа, як 1, 2 і 3, записуються китайською як 一, 二, 三, число 0 записується як 零. Однак, оскільки 零 має багато штрихів, його часто спрощують до круглого символу 〇 при написанні чисел.

У деяких випадках - наприклад, для запобігання підробці - 零 використовується замість 〇, і в такому випадку вона вважається варіативною формою 〇. Таким чином, 零 по суті є варіантом ієрогліфа для числа 0.

Інший ієрогліф, 空, також має значення "нуль" або "порожній" в китайській мові, і оскільки він має менше штрихів, ніж 零, його іноді використовують замість 零.

㩕 㬡 㯪 澪 燯 鿅 䌢 䙥 䴫 䴇 蕶

𠏡 𠟨 𨞖 𪞮 𨗺 𤖜 𤾨 𥋞 𥖟 𥢴 𥼸 𦪩 𨆖 𨣖 𨭭 𩁎 𩟃 𩪥 𪋪

𮋔 𮘿