雰

Фоносемантична сполука, що складається з:

雨 (дощ; опади) - семантичний компонент, вказує на погодні явища, пов'язані з падінням частинок;

分 (ділити; розсіювати) - фонетичний компонент, що передає звук "bun / fēn" та сприяє створенню ідеї розсіювання.

Структура наочно показує, що опади розпорошуються на дрібні, літаючі частинки, що відповідає зображенню снігу, який летить по дорозі.

Значення, розширені метафорично:

- розсіювання снігу - дрібні частинки в русі;

- ефект плаваючого туману - розсіяні атмосферні явища;

- розсіяний настрій або атмосфера - атмосфера, яка відчувається легкою або підвішеною.

Використовується переважно в класичному або поетичному контексті для опису дрібних, плаваючих, розсіяних елементів.

눈이 분분히 날리다 (雰雰) - снігові замети

雪雰 - снігові замети (літературне)

雰 підкреслює дрібну дисперсність, на відміну від:

雪 - сніг (загальне)

霧 - туман (суцільна пара)

Описує частинки в русі, а не в нерухомому стані.

Споріднені ієрогліфи:

雪 - сніг

霧 - туман

雨 - дощ

氛 - атмосфера; аура

分 - розділяти; розсіювати

Серед них 雰 фіксує світло, опади, що дрейфують, особливо сніг у русі.

Класичне / літературне вживання:

雪雰滿天 - "Снігові хуртовини заповнюють небо"

寒風卷雰 - "Холодний вітер змітає сніг"