隷

Стандартна (давня) форма - 隸 (U+96B8), з якої розвинулася 隷 як пізніший варіант (популяризована орфографія).

隸 - це фоно-семантична сполука, що складається з:

隶 (미칠 이) - семантичний компонент, що означає досягати, слідувати, приєднуватися, вказуючи на підпорядкованість або зв'язок.

柰 (능금나무 내) - фонетичний компонент, що дає звук lì / rye / ye.

Таким чином, початкове значення 隸 було "бути прикріпленим до іншого або під іншим", пізніше воно стало означати слугу, підлеглого або того, хто зобов'язаний служити.

Шовень цзєцзи (說文解字):

「隸，附也。从隶，柰聲。」

"隸 означає приєднувати або бути підпорядкованим. Складається з 隶 ("слідувати") та фонетичного 柰".

Пізніша форма 隷 замінює 士 (вчений, чиновник) на 柰, створюючи спрощений візуальний варіант.

Цей варіант був поширений у канцелярському та скорописному стилях письма, починаючи з династії Хань, і став стандартною формою в Кореї та Японії.

Спочатку 隸 / 隷 означав людей, прикріплених до державних установ, таких як слуги або в'язні, особливо за часів династій Цинь і Хань.

Такі особи вважалися низькостатусними функціонерами або каторжниками, що відрізнялися від вільних громадян.

З часом семантичний діапазон розширився, включивши в себе:

Буквальний підневільний стан - раби, слуги або підсобні робітники;

Адміністративне підпорядкування - посадові особи, що перебувають під вищою владою;

Інтелектуальне учнівство - "перебувати на стадії навчання або підготовки";

Каліграфічний стиль - офіційне письмо (隷書), розроблений під час переходу від Цинь до Хань.

奴隷 / 奴隸 (노예) - раб; слуга

官隷 (관례) - підлеглий офіцер або державний службовець

囚隷 (수례) - в'язень, кримінальний раб

附隷 (부례) - прикріплений або підпорядкований

隷屬 (예속) - підпорядкування; залежність

隷學 (예학) - вивчення офіційне письмо

隷書 (예서) - канцелярський (офіційний) стиль китайської каліграфії

隷人 (례인) - слуга; кріпак

У сполуці 奴隷 (노예), буквально "чоловіки і жінки-раби", використовується читання 예, а не 례 - історично усталена розмовна вимова, що збереглася в китайсько-корейській лексиці.

Еволюція 隷 від "слуги" до "руки вченого" віддзеркалює глибокі зміни в китайській цивілізації -

від ієрархічної залежності до дисципліни через навчання і майстерність.

У класичному вживанні 隷屬 (예속) може означати "бути прив'язаним до господаря або справи",

але в моральному чи духовному сенсі воно також стало означати смиренність у служінні істині чи мистецтву.

Таким чином, 隷 втілює як покору, так і відданість - чи то правителю, чи то вчителю, чи то дисципліні.

「學書者，當以心隷筆。」

"Той, хто вчиться писати, повинен зробити своє серце слугою пензля".

Хоча його буквальне значення викликає асоціації з рабством та ієрархією, його культурна еволюція оспівує дисципліну, навчання та майстерність через служіння.

Таким чином, 隷 уособлює трансформацію від рабства до мистецтва - смиренна рука переписувача стає витривалим пензлем цивілізації.

Каліграфічне значення:

隷書 (예서) - "офіційне письмо" - один з основних історичних стилів китайської каліграфії.

Він еволюціонував з більш раннього письма печатки (篆書) у більш прямолінійну, розбірливу форму, що використовувалася для адміністративних документів у періоди Цинь (秦) та Хань (漢).

Термін 隷書, дослівно "письмо чиновників або підлеглих", відображає його походження з середовища писарів низького рангу (書吏).

Хоча колись він асоціювався з рабством, він став основою для всіх пізніших стилів письма, включно з статутним письмом кайшу (楷書).

「隷變古文，簡而便。」 (Хань Шу, Івенчжі)

"Офіційне письмо трансформувало стародавню писемність, зробивши її простішою і практичнішою".

Таким чином, зі скромного адміністративного початку 隷書 став символізувати демократизацію та вдосконалення самого письма.

Оригінал / стандартний бланк: 隸 (U+96B8)

Канцелярський варіант (通用): 隷 (U+96B7)

У спрощених ієрогліфах: 隶 (U+96B6)

隷 - це корейська та японська стандартна форма.