陋

Описує речі, які є фізично поганими або брудними, а також ментально вузькими, некультурними або морально низькими.

Фонетико-семантична сполука, що складається з:

阜 (курган, поселення) - семантичний компонент

㔷 (루) - фонетичний компонент

Ієрогліф спочатку означав низьке, тісне або бідне житло, особливо в скромному поселенні, а згодом метафорично поширилося на грубість характеру або думки.

Семантичний розвиток:

- убоге житло / бідне місце

- брудний, грубий, непривабливий

- недалекий, вузький, вульгарний, невишуканий

Таким чином, 陋 став описувати як зовнішні умови, так і внутрішні якості.

陋屋 (누옥) - убогий будинок

陋巷 (누항) - бідний провулок (часто в класичних текстах)

陋習 (누습) - поганий або вульгарний звичай

陋見 (누견) - неглибока або вузька думка (скромне самозвернення)

陋醜 (누추) - брудний і потворний; обшарпаний

陋俗 (누속) - вульгарні звичаї

陋 часто використовується в конфуціанських і літературних текстах як скромний або самокритичний термін.

Вчені часто описували свої будинки або погляди як 陋, підкреслюючи смиренність.

Ієрогліф не просто означає "брудний" у фізичному сенсі, а й має на увазі брак вишуканості чи моральної культури.

Класичні цитати:

《論語》 (Аналекти)

「居陋巷，不改其樂。」

"Він жив в убогому провулку, але не змінив своєї радості".

「以陋見自謙。」

"Він смиренно назвав свій погляд неглибоким".

「陋室雖小，德馨則安。」

"Хоча скромна кімната невелика, чеснота робить її мирною".