陵

У розширеному значенні його використовують для позначення могил імператорів і королів.

В історичному вжитку Східної Азії він має сильні королівські, імперські та поховальні конотації.

Фоно-семантична сполука:

阜 (부) - семантичний компонент, пагорб, піднесена земля

夌 (릉) - фонетичний компонент, забезпечує звучання

Структура чітко підкреслює підвищену місцевість, що закономірно зумовило її спеціалізоване використання для великих курганів, особливо для поховань правителів.

능묘 (陵墓) - королівська гробниця

황릉 (皇陵) - імператорська гробниця

왕릉 (王陵) - королівська гробниця

영릉 (英陵) - назва конкретної королівської гробниці

산릉 (山陵) - курган у гірській місцевості

З ранньої історії Китаю 陵 став стандартним терміном для позначення імператорських гробниць, відрізняючи їх від звичайних могил (墓).

Відомі приклади включають:

秦始皇陵 - гробниця Цинь Шихуанді (засновника династії Цинь і першого імператора об'єднаного Китаю)

英陵 - спільна гробниця короля Седжонга та королеви Сохьон Кореї Чосон

У Кореї 능 (陵) суворо зарезервований для королівських та імператорських поховань, тоді як простолюдинів ховають у 묘 (墓).

陵 передає владу, гідність і піднесеність, як фізично, так і символічно.

У сучасній мові він рідко використовується самостійно, але залишається дуже продуктивним в історичному, археологічному та культурному контекстах.

У східноазійських конвенціях іменування назви могил, що закінчуються на -陵, часто несуть посмертне почесне значення, а не просто географічну прив'язку.