醉

Фоно-семантична сполука, що складається з:

酉 - семантичний компонент, що означає вино або алкоголь, часто використовується в ієрогліфах, пов'язаних з бродінням або пияцтвом.

卒 - фонетичний компонент, що забезпечує звук zuì, а також нагадує про втрату контролю, кінець, смерть, відображаючи стан п'яного заціпеніння.

Однак ранні форми ієрогліфа виявляють два різних походження:

Ідеограматична сполука: 酉 (алкоголь) + 舌 (язик) + 水 (вода) - "людина настільки п'яна, що втрачає контроль над своїм язиком і безперервно п'є".

Піктограма "П'яна людина": зображення фігури що хитається з посудиною для вина - фізичне зображення сп'яніння.

З часом вони об'єдналися в сучасну форму з 酉 ліворуч і 卒 (спрощена фонетика) праворуч.

醉酒 (취주) - пияцтво; надмірно пити

陶醉 (도취) - бути сп'янілим від радості або краси

心醉 (심취) - бути глибоко зачарованим, розумово захопленим

沈醉 (침취) - зануритися в сп'яніння або одержимість

酩酊大醉 (명정대취) - мертвецьки п'яний

醉翁 (취옹) - поетичний епітет, "п'яний старий"

醉態 (취태) - п'яна поведінка, п'яна манера

醉夢 (취몽) - п'яний сон; ілюзія сп'яніння

У класичній китайській літературі 醉 виходить за рамки простого сп'яніння і виражає занурення в емоції, мистецтво або Дао (道).

Мудрець чи поет "п'яніє" не лише від вина, але й від краси природи, потоку поезії чи споглядання істини.

醉月眠雲 - "Сп'янілий від місяця, сплячий серед хмар".

(Танська поезія; символ поетичного захоплення та свободи).

心醉於道 - "Серце сп'яніло від Шляху".

(Містичний вислів у стилі Чжуан-цзи).

Таким чином, 醉 стало метафорою трансцендентної радості - втрати себе в чомусь піднесеному, де зникає відмінність між собою та об'єктом.

Конфуціанський погляд: пияцтво часто трактується як моральне падіння або втрата самоконтролю.

"酒以成禮，不以亂性" - "Вино призначене для завершення обрядів, а не для розладу розуму".

Даоський погляд: пияцтво символізує свободу від жорстких норм, повернення до спонтанності (自然).

"酒中有真意" - "У вині - істинний сенс" - Лі Бай (李白)

Для даоських поетів, таких як Лі Бай, 醉 означало звільнення - вихід за межі форми і злиття з космосом.

На противагу цьому, конфуціанські тексти попереджають, що 醉 слід стримувати за допомогою 禮 (пристойність) і 度 (міра).

В естетиці 醉 виражає захоплення, що виходить за межі розуму:

陶醉於音樂 - "занурений у музику".

詩以醉人，酒以醉心。 - "Поезія п'янить розум, як вино п'янить серце".

Тут 醉 символізує розчинення кордонів - між суб'єктом і красою, що сприймається.