訓

Це фоно-семантична сполука, що складається з:

言 ("мова, слова") - семантичний елемент, вказує на мовлення, пояснення, усну передачу

川 (чхон, "річка") - фонетичний елемент

Поєднання виражає ідею слів, що течуть як річка - настанова, пояснення.

Початкове значення 訓 - "давати усні вказівки; передавати вказівки через мову".

З цього розвинулося кілька тісно пов'язаних між собою значень:

- викладання та моральне повчання

- пояснення слів і значень

- авторитетна настанова, що передається від старших або вчених

Сучасний семантичний діапазон вживання:

- викладання

- настанова

- моральна настанова

- пояснення значення

Конотація:

- формальний

- освітній

- часто авторитетний, але не примусовий

У сучасній та класичній корейській мові 훈 (訓) широко вживається у значенні навчання або настанови:

교훈 (敎訓) - урок, мораль, повчання

훈계 (訓戒) - повчання, моральна настанова

훈시 (訓示) - звернення, вказівка (особливо з боку влади)

훈고 (訓詁) - класична екзегеза; пояснення значень слів

훈독 (訓讀) - "глянцеве читання", смислове читання китайського ієрогліфа рідною мовою (пор. 음독, On-reading)

訓民正音 (훈민정음) - "Правильні звуки для навчання народу", оригінальна назва корейської абетки Ханґиль

Таким чином, 訓 має як педагогічне значення ("навчати, наставляти"), так і лінгвістичне ("семантичний блиск"), що робить його центральним як в освіті, так і в історії корейської писемності.

訓 займає центральне місце в корейській інтелектуальній історії:

訓民正音 буквально означає "навчання народу правильним звукам". Наголошує на освіті, поясненні та доступності знань.

У класичних дослідженнях 訓 стосується саме семантичного пояснення слів, особливо архаїчних.

Приклад:

訓詁 - філологічне пояснення класичних текстів

Це значення сильно збереглося в корейській та японській лінгвістичних традиціях.