虐

Ідеограматична сполука:

虍 (범 호) - семантичний компонент, що представляє голову або тіло тигра, символ жорстокості та небезпеки.

爪 (손톱 조) - семантичний компонент, що представляє кігті, які хапають або рвуть.

Разом 虍 і 爪 зображують тигра, який використовує кігті для нападу або нанесення шкоди, формуючи таким чином концепцію жорстокості, дикості та насильства.

У Шовень цзєцзи (說文解字):

「虐，暴也。从虍爪。」

"虐 означає насильницький або жорстокий; складається з 虍 (тигр) і 爪 (кіготь)".

Отже, 虐 безпосередньо символізує нещадну природу звіра, що метафорично поширюється на людську жорстокість і гноблення.

Семантична еволюція:

Буквальне: дике або звіряче насильство (жорстокість тигра).

Моральне: людська жорстокість, гноблення, зловживання владою.

Політичне: тиранія або деспотизм (虐政, 暴虐).

Психологічне: безсердечна поведінка, відсутність емпатії (虐心).

殘虐 (잔학) - жорстокий, звірський, брутальний

暴虐 (포학) - тиранічний, деспотичний

虐政 (학정) - деспотичний уряд, тиранія

虐待 (학대) - зловживання, жорстоке поводження

慘虐 (참학) - крайня жорстокість, звірства

虐刑 (학형) - жорстоке покарання, катування

虐君 (학군) - жорстокий або тиранічний правитель

虐心 (학심) - жорстоке серце, нещадна вдача

Словник кансі (康熙字典, том 1033):

「虐，暴也。害也。」

"虐 означає насильство; завдавати шкоди".

Книга документів (書經 - 康誥):

「天惟時求民主，乃惟克用不虐。」

"Небо шукає правителя для народу, того, хто може керувати без жорстокості" - 虐 тут означає тиранічну суворість - антитезу доброзичливому правлінню (仁政).

Мен-цзи (孟子 - 梁惠王上):

「民惟邦本，本固邦寧。苛政猛於虎。」

"Суворий уряд лютіший за тигра".

Хоча 虐 не вживається прямо, його концепція паралельна 苛政 - деспотична жорстокість, подібна до тигра, перегукується з тигром, перегукуючись з образами 虍.

Коментар Цзо (左傳 - 僖公二十四年):

「民弗堪虐。」

"Люди не могли більше терпіти жорстокість".

Ці цитати показують, що 虐 має як моральну, так і політичну вагу - жорстокість правителів є кардинальним гріхом проти мандату Неба (天命).

У конфуціанській думці 虐 є прямою протилежністю 仁 (доброзичливість).

Мудрий правитель керується чеснотою (德), а не жорстокістю (虐).

Як стверджує Мен-цзи, "Той, хто править жорстоко, втрачає народ; той, хто править доброчесно, завойовує їхні серця".

У буддійській етиці 虐 є одним із проявів 무명 (無明) - невігластва, що спричиняє страждання істот.

У правовому та історичному контекстах 虐 часто означає жорстоке покарання або пригнічення підданих (虐民, 虐臣, 虐刑).

У класичній китайській філософії 虐 уособлює корумпованість влади і втрату співчуття, що є повною протилежністю 仁義.

Уникати 虐 означає йти шляхом чесноти і людяності; здійснювати 虐 означає стати, як казали древні, "правителем, якого бояться більше, ніж самого тигра".

Фонологічні примітки:

У корейській мові початковий велярний носовий (ᅌ) у ᅌᅡᆨ змінився на ㅎ в результаті пізнішої фонологічної еволюції, що призвело до сучасної вимови "학".

В японській мові он'йомі - це гяку, коли використовується у складних словах (наприклад, 暴虐 ぼうぎゃく "жорстокість").