腔

Стосується насамперед порожніх або замкнутих просторів всередині тіла, а також тембру голосу, манери мовлення чи музичного стилю.

Фоносемантична сполука:

肉 (тіло, плоть) - семантичний компонент

空 (공) - фонетичний компонент, пустий, порожній

Початкове значення - "порожній простір всередині тіла". З цього конкретного анатомічного сенсу значення пізніше метафорично поширилося на голосовий тон, резонанс і стилістичне вираження.

У корейській мові 腔 в основному використовується в медичних та анатомічних термінах для позначення внутрішніх просторів тіла.

체강 (體腔) - порожнина тіла

흉강 (胸腔) - грудна порожнина

복강 (腹腔) - черевна порожнина

구강 (口腔) - ротова порожнина

비강 (鼻腔) - носова порожнина

공명강 (共鳴腔) - резонансна порожнина

속빈강 (букв.) - порожниста внутрішня частина

Пов'язані символи:

空 - порожній; порожнеча

洞 - печера; дупло

孔 - отвір

脘 - порожнина шлунка

Цитати з класики:

《黃帝內經》 (Внутрішня класика Жовтого Імператора)

「腔理不通，則氣不行。」

"Якщо порожнини тіла закупорені, життєва енергія не може циркулювати".

《本草綱目》 (Компендіум Materia Medica)

「腔中有氣，聲乃成。」

"Коли в порожнині є повітря, виникає звук".

《廣雅》 (Гуан'я)

「腔，虛也。」

"腔 означає порожнечу."