歸

Складний ієрогліф (композитний/асоціативний):

阜 (курган, пагорб) - семантичний, що означає "земля, ґрунт, місце".

止 (нога, зупинятися) - тут вживається у значенні "йти, пересування пішки".

帚 (мітла) - уособлює домашню роль та побут.

Разом ієрогліф зображує ідею "жінки, яка несе віник, йде до нової сім'ї (заміжжя), а потім повертається".

Історично це було пов'язано зі шлюбними звичаями: у давнину наречена жила зі своїми батьками протягом трьох років, перш ніж повністю переїжджала в дім чоловіка, приносячи з собою трохи землі з рідної домівки, щоб адаптуватися до нового середовища. Це пояснює розширене значення слова "повертатися, відсилати назад".

Семантичний діапазон:

- повертатися (фізично, до свого дому або походження);

- повертатися (абстрактно, наприклад, до принципів, до істини);

- виходити заміж (жінка, яка повертається до дому чоловіка);

- відновлювати, відсилати назад.

귀가 (歸家) - повертатися додому

귀환 (歸還) - репатріація, повернення

귀국 (歸國) - повертатися до своєї країни

귀부 (歸附) - здаватися, повертати вірність

귀정 (歸正) - повернутися на правильний шлях

Сильні культурні асоціації зі шлюбними звичаями, синівською побожністю та символічним поверненням до витоків.

Спрощені/варіантні форми: 皈 (U+7688), 敀 (U+6540, використовується переважно в Кореї).